четвер, 31 березня 2011 р.
Іван Богослов:
На початку був Задум, і Задум був у Бога, і Задум був Бог... Усе через Нього постало, і ніщо, що постало, не постало без нього. І життя було в Нім..
ПРО БОГА І ВСЕСВІТ
Ніякі глобальні питання так не непокоять людство, як походження та існування Всесвіту. Безмежність і вічність. Творення чи саморозвиток. Ніхто не може дати однозначної відповіді.
Чи виник Всесвіт, чи існував вічно. Важко ствердно у такій дилемі визначитись. Тому, одні не вірять у вічність, і кажуть, що всьому є початок, цим самим підтверджуючи і свою віру в кінець. Інші лиш посміхаються: добре, якщо був початок, то що було до нього? А до того? І так нескінченно. Якщо Всесвіт і мав початок у своїй історії, то щось мало бути до нього. Хтось таки є, хто живе вічно.
Чи можна уявити Всесвіт, в якому стоїть час. Все завмерло, не рухається, життя зупинилося. З моменту, коли зупинився час, і коли відновився, не пройшло ані миті, бо, коли час стояв, не йшов час. Немає такого Всесвіту, що не несе в собі вічності.
Однозначно знаємо, що виду людському був початок. Та чи шляхом саморозвитку чи методом створення впевнено відповісти не можемо. Отут знову і повертаємось до безмежності й вічності. Галактики змінюються, зорі народжуються, вибухають і гаснуть. Живі істоти теж: одні зародилися й вимерли, другі народилися і пішли з життя. Але ж, якщо безмежність існувала вічно, а вічність не знала меж, повинен буть хтось, хто завжди є в цьому всесвіті. Той, хто контролює точну злагодженість, закони природи і порядок речей. Якщо все так розумно продумано і непорушне, має існувати розум, який продумав усе і постійно підтримує. Розум, який існує завжди і всюди. Очевидно, ним і є Бог.
Я завжди вірив, що Всесвіт безмежний і вічний, бо за кожною межею можна поставити щодалі все нову і нову. Я не вірю, що колись все закінчиться, бо тоді після мало б щось виникнути нове. Вічність є.
Впевнений, що Всесвіт складається з енергії. ЇЇ постійними головними властивостями є рух, коливання і розвиток. Це непорушні процеси. Вся енергія існує у двох проявах - розумовому і матеріальному. Частина її несе в собі інформацію, керує процесами і здатна розумно мислити, частина створює речовину, самих нас, наділяючи нас можливістю породжувати ту ж розумову енергію, яка тим самим змінює матеріальний світ, розвиває його, керує нашими життями і діями.
Ми завжди несемо в собі джерело Великого Підсвідомого Розуму та інтелекту власного, для нас відкритого . Саме їх поєднання і дає нам можливість жити, думати, діяти, змінюючи себе і навколишній світ. Тому я вірю, що, Всесвіт живий і розумний, а ми є частиною його невіддільною. Ми носимо розум Бога у підсвідомості і наділені свідомо породжувати нове мислення. Ми з Богом і світом створені з одної енергії. Ми - одне. Ми живі і безмежні, розумні і вічні.
Лишилось окремо розглянути, ким самі ми є. Для чого Бог створив нас людьми розумними, чутливими, здатними мислити, емоційними. Яке наше покликання у Всесвіті?
Чи виник Всесвіт, чи існував вічно. Важко ствердно у такій дилемі визначитись. Тому, одні не вірять у вічність, і кажуть, що всьому є початок, цим самим підтверджуючи і свою віру в кінець. Інші лиш посміхаються: добре, якщо був початок, то що було до нього? А до того? І так нескінченно. Якщо Всесвіт і мав початок у своїй історії, то щось мало бути до нього. Хтось таки є, хто живе вічно.
Чи можна уявити Всесвіт, в якому стоїть час. Все завмерло, не рухається, життя зупинилося. З моменту, коли зупинився час, і коли відновився, не пройшло ані миті, бо, коли час стояв, не йшов час. Немає такого Всесвіту, що не несе в собі вічності.
Однозначно знаємо, що виду людському був початок. Та чи шляхом саморозвитку чи методом створення впевнено відповісти не можемо. Отут знову і повертаємось до безмежності й вічності. Галактики змінюються, зорі народжуються, вибухають і гаснуть. Живі істоти теж: одні зародилися й вимерли, другі народилися і пішли з життя. Але ж, якщо безмежність існувала вічно, а вічність не знала меж, повинен буть хтось, хто завжди є в цьому всесвіті. Той, хто контролює точну злагодженість, закони природи і порядок речей. Якщо все так розумно продумано і непорушне, має існувати розум, який продумав усе і постійно підтримує. Розум, який існує завжди і всюди. Очевидно, ним і є Бог.
Я завжди вірив, що Всесвіт безмежний і вічний, бо за кожною межею можна поставити щодалі все нову і нову. Я не вірю, що колись все закінчиться, бо тоді після мало б щось виникнути нове. Вічність є.
Впевнений, що Всесвіт складається з енергії. ЇЇ постійними головними властивостями є рух, коливання і розвиток. Це непорушні процеси. Вся енергія існує у двох проявах - розумовому і матеріальному. Частина її несе в собі інформацію, керує процесами і здатна розумно мислити, частина створює речовину, самих нас, наділяючи нас можливістю породжувати ту ж розумову енергію, яка тим самим змінює матеріальний світ, розвиває його, керує нашими життями і діями.
Ми завжди несемо в собі джерело Великого Підсвідомого Розуму та інтелекту власного, для нас відкритого . Саме їх поєднання і дає нам можливість жити, думати, діяти, змінюючи себе і навколишній світ. Тому я вірю, що, Всесвіт живий і розумний, а ми є частиною його невіддільною. Ми носимо розум Бога у підсвідомості і наділені свідомо породжувати нове мислення. Ми з Богом і світом створені з одної енергії. Ми - одне. Ми живі і безмежні, розумні і вічні.
Лишилось окремо розглянути, ким самі ми є. Для чого Бог створив нас людьми розумними, чутливими, здатними мислити, емоційними. Яке наше покликання у Всесвіті?
Підписатися на:
Дописи (Atom)