ХТО ВИДОБУВАЄ ГАЗ ІЗ НАЙБІЛЬШОГО В УКРАЇНІ РОДОВИЩА

У Шишацькому районі Полтавської області розташоване найбільше в Україні газоконденсатне родовище - Семеренківське. Це - чи не найвагоміша економічна скарбниця шишацької землі і її жителів. Розміщене воно поблизу села Ковалівка.

Семеренківське родовище - не просто величезні запаси газу, це стратегічно унікальне родовище з пластовим тиском у 300 атмосфер. Простою мовою, тут не потрібно бурити багато свердловин; пробурив одну - і встигай рахувати гроші від масштабного видобутку.

Перед вами історія про те, якими природними багатствами володіє народ, і про те, як звичайні люди - його власники, за Конституцією - позбавлені цих скарбів, бо вже багато років їх грабують олігархи.

Коли я починав шукати матеріали для статті, навіть, явити не міг, яка політична карусель крутиться навколо цього родовища. Судіть самі, адже провідними дійовими особами в ній є Микола Рудьковський, Петро Порошенко, Віктор Медведчук, Нестор Шуфрич, Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко, Віктор Янукович, Рінат Ахметов та інші відомі в країні люди. Хто б міг подумати - вся українська політика обернулася навколо Ковалівки. Тому, ця історія - це еталон, який показує нинішній політичний стан у країні.

Поява “Нафтогазвидобування”

Все почалося ще у 1997 році, коли на найбільше газове родовище України поклав око Микола Рудьковський. Для газового контракту йому був потрібен сильний бізнес-партнер, який би мав гроші та надійні стосунки з владою. Вибір упав на Петра Порошенка, який тоді входив у керівництво однієї з найвпливовіших партій - СДПУ(о).

1999 року Рудьковський і Порошенко заснували компанію “Нафтогазвидобування”, розподіливши у ній по 50% акцій.

У 2000 році Петро Порошенко разом з Віктором Ющенком перейшов у опозицію. Це відобразилося на газовому бізнесі нинішнього президента. Коли адміністрацію Леоніда Кучми очолив Віктор Медведчук, щоб перекрити можливий канал фінансування передвиборчого фонду Ющенка, 2002 року 50%-ва частка Порошенка у компанії шляхом підробки документів перейшла лояльному до влади Нестору Шуфричу, котрий тоді був заступником голови СДПУ(о). Співласником частки Шуфрича став також Медведчук.

Ліцензію на розробку Семеренківського газового родовища вони отримали восени 2003 року.

Після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах, прокуратура порушила кримінальну справу проти керівництва “Нафтогазвидобування”, а юристи Порошенка звернулися до суду з вимогою позбавити підприємство ліцензії. Але це їм не вдалося, бо компанії допомогла Юлія Тимошенко.

У 2007 — 2008 роках видобувною компанією хотіли заволодіти Порошенко, Балога і Жеваго. Паралельно нею зацікавився Коломойський. Але нікому з них не вдалося це зробити.

Привласнення компанії Ахметовим

Після приходу до президентства Віктора Януковича, у 2011 році на “Нафтогазвидобування” замахнулося його оточення. Компанію хотіли продати російському “ТНК”, в інтересах якого виступала одна швейцарська фірма. Також, 2012 року був викрадений генеральний директор компанії Олег Семінський. Його тримали у полоні аж до 2015 року - про це в кінці.

Між співласниками Рудьковським і Шуфричем виник відкритий конфлікт. Останній на одному з засідань Кабміну звинуватив тодішнього міністра енергетики Едуарда Ставицького у спробі рейдерського захоплення “Нафтогазвидобування”. Ставицький особисто займався анулюванням ліцензії, вимагаючи у Рудьковського і Шуфрича 30% акцій підприємства. Була тимчасово призупинена дія спецдозволів на користування надрами. За Ставицьким, ніби-то, стояла “Сім'я” Януковича.

Навесні 2013 року компанія ДТЕК Ріната Ахметова викупила по 25% акцій у Миколи Рудьковського і Нестора Шуфрича, ставши власником половини активів.

Після приходу Петра Порошенка на пост президента, рахунки “Нафтогазвидобування” заблокували. Через це компанія не змогла підняти зі сховищ уже видобутий газ і припинила виробничу діяльність. Нардеп Олександр Онищенко стверджував, що Порошенко зажадав від Ахметова 200 $ млн. відкупних за вирішення всіх проблем компанії.

Невдовзі, дійсно, суд розблокував рахунки, а “Нафтогазвидобування” 2015 року змогло підняти видобутий газ зі сховищ. Згодом з'явилася і скандальна формула визначення ціни на вугілля “Роттердам+”, що вказує на те, що Порошенко з Ахметовим таки змогли домовитися.

"ДТЕК"  перешкодила Ковалівці вступити до Шишацької громади

У цей час на Шишаччині керівництво району оголосило курс на децентралізацію і почала створюватися об'єднана громада. Планувалося об'єднати в ній весь Шишацький район для збереження історичної єдності. Сільські ради одна за одною приймали рішення про підтримку входження у майбутню громаду. Але на сесію Ковалівської сільської ради неочікувано прибули представники “ДТЕК” в супроводі продажного полтавського журналіста Геннадія Сікалова. Останній забезпечував інформаційний супровід кампанії по недопущенню входження Ковалівки в ОТГ.

Переконавши депутатів, що їхнє село буде набагато заможнішим, якщо залишиться самостійним, і пообіцявши всіляку соціальну допомогу, вони вплинули на те, що сесія сільради прийняла рішення залишити свою сільську раду. Наміри таких їх дій очевидні - “Нафтогазвидобуванню” простіше контролювати ручну Ковалівську сільську раду, аніж домовлятися з новим селищним керівництвом, яке б вимагало належних компенсацій та фінансування соціальних програм. Представники "ДТЕК" з Сікаловим приїзджали також в Шишацьку РДА тиснути на тодішнього голову адміністрації Олександра Глущенка.

Остаточний розподіл активів "Нафтогазвидобування"

Навесні 2017 року Ахметов, начебто, за борги у 100 млн. доларів забрав у Шуфрича ще 15% акцій, таким чином, збільшивши свою частку у володінні компанією до 75%. Як стверджує колишній генеральний директор “Нафтогазвидобування” Олег Семінський, з частки Рудьковського в 25% акцій по 5% отримали Віктор Медведчук та Руслан Циплаков – колишній член “Сім'ї” Януковича. Всі ці активи записані на кипрські офшорні компанії Wolford Holdings Limited і Blenwille Holdings Limited. Ну а найбільша частка, як зазначалося, належить DTEK Oil&Gas B.V. До речі, назва DTEK — це абревіатура від Donbasskaya Toplivno-Energeticheskaya Kompania. Коротко про нинішніх власників "Нафтогазвидобування" у відео:

Викрадення гендиректора Семінського

Також, не можу не додати сюди історію з викрадення гендиректора “Нафтогазвидобування” Олега Семінського. Вона надзвичайна. Для вирішення комерційних інтересів та перерозподілу впливу на компанію його тримали в полоні з лютого 2012 по травень 2015. В ефірі телеканалу Zik він розповів цю страшну історію.

На під'їзді до свого будинку, авто Семінського підрізали, витягли його і повезли в невідомому напрямку. Перші півтора року він провів у санвузлі у повній темряві, прикутий однією рукою наручниками до підлоги. Не дозволяли, навіть, вставати — весь час він провів лежачи. Лише міг повертатися на один, або інший бік. Їсти приносив і виводив у туалет чоловік у масці. Інколи приїжджав незнайомець з ліхтариком, який заставляв писати про виробничі процеси, геологію та розподіл прибутків компанії. Перший час Семінського часто били.

Через півтора роки його перевезли у інше місце. Там уже бити перестали і поселили в кімнаті, де було ліжко і туалет. Їсти подавали через маленьке віконце. Три з половиною роки він не бачив ні неба, ні сонця. За цей час у нього виросла півметрова борода і 30-сантиметрові нігті. У травні 2015 року його привезли у ліс на заході країни і покинули там.

Підсумки

Історія компанії “Нафтогазвидобування” - це лакмусовий папірець багатьох політичних і комерційних процесів, які відбуваються в Україні. Вона показова у плані того, як живе політична еліта і в яких умовах ведеться бізнес. Все це - на грунті масштабного грабунку народу. Адже нажива на природних багатствах українців — це основа, на якій тримається верхівка держави. Український народ чомусь повністю не розуміє, що його відкрито грабують і в який спосіб це відбувається.

За таких умов треба усвідомити, що люди, які живуть у цій країні, котрі отримали цю надзвичайно багату землю з неймовірними скарбами у спадок від своїх предків, не є тут господарями і по-суті нічим взагалі не володіють.

Готуючи статтю, мені траплялися багато суперечливих матеріалів та даних, які різнилися між собою, тому, щоб мінімізувати помилки, я використав інформацію лише з одного видання - це матеріали сайту Економічна правда за 2013 — 2017 роки.

Читайте також: КОМУ НАЛЕЖИТЬ ШИШАЦЬКА ГЕС