ЩО ГОТУЄ ДЛЯ МЕНЕ ДОЛЯ?

Останні дні дивним чином у моєму житті почали з'являтися різні, здавалося б, уже забуті люди з минулого життя.. То випадкові зустрічі, то неочікувані листи.. Різні люди, які колись мали вагоме значення у моєму житті, зовсім випадково то зустрічаються на вулиці, телефонують, то пишуть повідомлення.. Люди з різних міст, абсолютно по-різному зі мною пов'язані, екс-колеги, екс-партнери, старі друзі, з якими давно доля вже розвела, знову поруч.. Таке враження, немов обставини схиляють мене згадати і пережити найважливіше ще раз, щось переусвідомити... Немов життя перемотується, як плівка.. Не хочеться зайвого драматизму, але.. що ж готує мені доля?

ПЕРЕМОЖНИЙ СОН

Місяць назад мені приснився сон, немов брав участь у визвольних боях у складі української армії. Ми гнали ворога все далі на схід, їх техніка навколо горіла, а вони гинули і втікали.

Минувши кордон, гнали їх все далі російськими полями, і ворогів ставало все менше. Ми йшли все вперед, минаючи уже згоріле і назавжди знищене вороже військове залізо...

Раптом я вибіг наперед, і побачив, що попереду ворогів більш немає. Переді мною розкривався мирний степ, вкритий зеленою травою, поодинокими деревами, а зверху в блакитному небі світило Сонце. Далі попереду скрізь був МИР. 

Обернувшись, побачив радісні обличчя військових побратимів. Хтось голосно і радісно викрикнув: "МИ ПЕРЕМОГЛИ!!!)))" І ми спокійно поверталися назад, в Україну, нести своєму народу звістку про перемогу - про закінчення війни, про перемогу життя над смертю. Яке ж це було відчуття!!!

Я з самого початку вірю у наш переможний успіх, і цей сон лише утвердив мою віру.  Вірю, що ще переживу те живе і потужне відчуття, але вже справжнє, дійсне. 

Відчуєте його і ви! Бо ми приречені на Перемогу! Слава соборній Україні!

Читайте також:

Сон із темної тиші

НЕ РОЗУМІЮЧИ, КУДИ ІДЕМО, МИ ЗАЛИШИМОСЬ НА ЗАДВІРКАХ МИНУЛОГО

У сучасному глобалізованому світі поняття націоналізму і патріотизму стають пережитками часу.. Ми втратили ту епоху, коли потрібно було створювати національну державу - уже пізно. Актуальними сьогодні є розвиток інформаційних технологій, електронних ринків, науки, космічної галузі, впровадження нових технологічних стандартів у всі без виключення сфери життєдіяльності, створення абсолютно нової економічної моделі і нової системи суспільного устрою..

Не варто рівнятися на Європу чи США. В тому вигляді, в якому вони існують сьогодні, вони живуть востаннє.. Їх, як і всю людську цивілізацію загалом, теж не оминуть зміни.. Ми з вами знаходимося на порозі нової епохи, яка стосуються всього людства, а не тільки України чи європейського континенту.. Підніміться над Землею хоча б до рівня хмар, подивіться згори і зрозумійте, що ті насущні проблеми, якими переймаються більшість людей, нічого не варті, і повністю безглузді...

Людство заборсалося в болоті фальшивої свідомості.. І серед них ми, українці.. Ми вже не матимемо своєї національної держави, уже немає часу для цього.. Але ми ще можемо встигнути зберегти своє людське єство і стати основоположниками нової структури світу. Повести за собою інші народи.. Але для початку потрібно зрозуміти, якого майбутнього ми чекаємо.. Не розуміючи, куди ідемо, ми залишимось на задвірках минулого..