ЧОМУ ВІЙСЬКОВІ ПОВИННІ ВЧИТИ ІСТОРІЮ?

Коли 2000 року проходив строкову службу в армії, на тактичних заняттях нас навчали, як наша дивізія має реагувати на ймовірну агресію з боку Європи. Ми детально розбирали, як з військової частини буде виїзджати техніка, якими вулицями і дорогами буде рухатися на захід...

Я не стерпів і заперечив офіцеру: "Чому ми вивчаємо, як протидіяти ворогу з боку Європи, коли єдина країна, яка може почати проти нас війну - це Росія, і вона знаходиться на сході?". 

Невдоволений моїм зауваженням лейтенант вигукнув, що я "багато розмовляю" і заставив мене 10 разів віджатися, "за пререкания"...

Тепер я розумію, що наше командування користувалося совковими методичками, і зовсім далеке було від дійсності. Вони не хотіли думати, не хотіли нічого розуміти, і ось тепер ми маємо такі наслідки - війну з Росією, таку очевидну, але для багатьох, виявляється, - неочікувану.

Вважаю, що кожен військовий офіцер перед тим, як заступити на службу, окрім воєнної справи, має обов'язково здавати іспит з історії, тоді, можливо, вони адекватніше оцінюватимуть ситуацію та правильно реагуватимуть на справжні загрози. І будуть готуватися протидіяти не надуманому, а явному ворогу...

РОЗШИРЕННЯ УЯВИ - ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ

Щоб побачити справжній і повноцінний світанок, потрібно піднятися вище свого нинішнього положення. Поки ми розмірковуємо про своє маленьке земне життя, забуваємо, що ми жителі великого Всесвіту. Такий стан нашої свідомості обмежує нам можливості. Розширюючи свою уяву, ми по-справжньому розвиваємося.

ДИВОВИЖНА ІКОНА "ХРИСТОС ПАНТОКРАТОР - СВЯТИЙ СТЕФАН"

У Національному університеті "Острозька академія", у храмі Преподобного Федора Острозького є дивовижна і вражаюча ікона "Христос Пантократор - Святий Стефан".

Вона походить із замку князів Сангушків у місті Славута. На початку XVIIІ століття на іконі було зображення Святого Стефана. Згодом воно пошкодилось, його загрунтували і поверх написали образ Ісуса Христа.

Через майже два століття про перше зображення забули, але йому судилося проявитися при незвичних обставинах у бурхливі часи громадянської війни.

1918 року, коли більшовики заволоділи Славутою, то по-звірячому розправились з володарем замку - князем Сангушко. Вони розірвали його штиками і пограбували маєток.

Ікону, на якій був зображений Христос, вирішили розстріляти. Поставивши її на стільчику, в неї випустили півсотні куль. Ікона перетворилась на шмаття, яке викинули в болото.

Через деякий час її залишки знайшла і підібрала жінка, яка, із здивуванням, помітила, що над головою Ісуса Христа проявляється зображення голови ще однієї особи. Ікону зберегли і через багато років її віддали реставратору, який відновив розстріляну святиню.

У результаті реставрації, проявилось перше зображення Св. Стефана, рука якого наклалася на образ Ісуса Христа, ніби святий апостол закрив рукою вуста свого вчителя.

Цей жест символічний. Наче Св. Стефан прикрив Слово Боже від нападу варварів-більшовиків, які намагалися його знищити. Дивовижно, але жодна куля не влучила в обличчя Христа, немов ця рука закрила і врятувала його.

Найбільшою загадкою і досі лишається, як рука образу Стефана, який був намальований на полотні раніше, опинилася поверх нового образу – Ісуса.

У Острозі ходить легенда - коли рука на обличчі Христа зникне, це свідчитиме про прихід миру в Україну.

Відео екскурсії:

ПРО ЯРЕСЬКИ, ДОВЖЕНКА, ШИШАКИ І ВЕРНАДСЬКОГО

Шишаки.. Вид з Яресьок.. 

Саме тут, на Сорокалітовій горі, особливе натхнення відчув Великий Довженко... Найвеличніший кіногеній України 1930 року відзняв своє найгеніальніше творіння - стрічку "Земля" - у підніжжя саме цієї прірви...

Тут творилася історія України, історія великого українського мистецтва, визнаного всім світом... 

А на фоні, за деревом - Бутова гора, де з 1913 по 1917 роки жив Великий науковець Вернадський, який написав тут геніальну працю про ноосферу - вчення, до розуміння якого сучасна квантова фізика тільки наближається... 
Це - Полтавщина, друзі! Земля, яка породжує геніїв світового масштабу....

ХТО ВИДОБУВАЄ ГАЗ ІЗ НАЙБІЛЬШОГО В УКРАЇНІ РОДОВИЩА

У Шишацькому районі Полтавської області розташоване найбільше в Україні газоконденсатне родовище - Семеренківське. Це - чи не найвагоміша економічна скарбниця шишацької землі і її жителів. Розміщене воно поблизу села Ковалівка.

Семеренківське родовище - не просто величезні запаси газу, це стратегічно унікальне родовище з пластовим тиском у 300 атмосфер. Простою мовою, тут не потрібно бурити багато свердловин; пробурив одну - і встигай рахувати гроші від масштабного видобутку.

Перед вами історія про те, якими природними багатствами володіє народ, і про те, як звичайні люди - його власники, за Конституцією - позбавлені цих скарбів, бо вже багато років їх грабують олігархи.

Коли я починав шукати матеріали для статті, навіть, явити не міг, яка політична карусель крутиться навколо цього родовища. Судіть самі, адже провідними дійовими особами в ній є Микола Рудьковський, Петро Порошенко, Віктор Медведчук, Нестор Шуфрич, Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко, Віктор Янукович, Рінат Ахметов та інші відомі в країні люди. Хто б міг подумати - вся українська політика обернулася навколо Ковалівки. Тому, ця історія - це еталон, який показує нинішній політичний стан у країні.

Поява “Нафтогазвидобування”

Все почалося ще у 1997 році, коли на найбільше газове родовище України поклав око Микола Рудьковський. Для газового контракту йому був потрібен сильний бізнес-партнер, який би мав гроші та надійні стосунки з владою. Вибір упав на Петра Порошенка, який тоді входив у керівництво однієї з найвпливовіших партій - СДПУ(о).

1999 року Рудьковський і Порошенко заснували компанію “Нафтогазвидобування”, розподіливши у ній по 50% акцій.

У 2000 році Петро Порошенко разом з Віктором Ющенком перейшов у опозицію. Це відобразилося на газовому бізнесі нинішнього президента. Коли адміністрацію Леоніда Кучми очолив Віктор Медведчук, щоб перекрити можливий канал фінансування передвиборчого фонду Ющенка, 2002 року 50%-ва частка Порошенка у компанії шляхом підробки документів перейшла лояльному до влади Нестору Шуфричу, котрий тоді був заступником голови СДПУ(о). Співласником частки Шуфрича став також Медведчук.

Ліцензію на розробку Семеренківського газового родовища вони отримали восени 2003 року.

Після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах, прокуратура порушила кримінальну справу проти керівництва “Нафтогазвидобування”, а юристи Порошенка звернулися до суду з вимогою позбавити підприємство ліцензії. Але це їм не вдалося, бо компанії допомогла Юлія Тимошенко.

У 2007 — 2008 роках видобувною компанією хотіли заволодіти Порошенко, Балога і Жеваго. Паралельно нею зацікавився Коломойський. Але нікому з них не вдалося це зробити.

Привласнення компанії Ахметовим

Після приходу до президентства Віктора Януковича, у 2011 році на “Нафтогазвидобування” замахнулося його оточення. Компанію хотіли продати російському “ТНК”, в інтересах якого виступала одна швейцарська фірма. Також, 2012 року був викрадений генеральний директор компанії Олег Семінський. Його тримали у полоні аж до 2015 року - про це в кінці.

Між співласниками Рудьковським і Шуфричем виник відкритий конфлікт. Останній на одному з засідань Кабміну звинуватив тодішнього міністра енергетики Едуарда Ставицького у спробі рейдерського захоплення “Нафтогазвидобування”. Ставицький особисто займався анулюванням ліцензії, вимагаючи у Рудьковського і Шуфрича 30% акцій підприємства. Була тимчасово призупинена дія спецдозволів на користування надрами. За Ставицьким, ніби-то, стояла “Сім'я” Януковича.

Навесні 2013 року компанія ДТЕК Ріната Ахметова викупила по 25% акцій у Миколи Рудьковського і Нестора Шуфрича, ставши власником половини активів.

Після приходу Петра Порошенка на пост президента, рахунки “Нафтогазвидобування” заблокували. Через це компанія не змогла підняти зі сховищ уже видобутий газ і припинила виробничу діяльність. Нардеп Олександр Онищенко стверджував, що Порошенко зажадав від Ахметова 200 $ млн. відкупних за вирішення всіх проблем компанії.

Невдовзі, дійсно, суд розблокував рахунки, а “Нафтогазвидобування” 2015 року змогло підняти видобутий газ зі сховищ. Згодом з'явилася і скандальна формула визначення ціни на вугілля “Роттердам+”, що вказує на те, що Порошенко з Ахметовим таки змогли домовитися.

"ДТЕК"  перешкодила Ковалівці вступити до Шишацької громади

У цей час на Шишаччині керівництво району оголосило курс на децентралізацію і почала створюватися об'єднана громада. Планувалося об'єднати в ній весь Шишацький район для збереження історичної єдності. Сільські ради одна за одною приймали рішення про підтримку входження у майбутню громаду. Але на сесію Ковалівської сільської ради неочікувано прибули представники “ДТЕК” в супроводі продажного полтавського журналіста Геннадія Сікалова. Останній забезпечував інформаційний супровід кампанії по недопущенню входження Ковалівки в ОТГ.

Переконавши депутатів, що їхнє село буде набагато заможнішим, якщо залишиться самостійним, і пообіцявши всіляку соціальну допомогу, вони вплинули на те, що сесія сільради прийняла рішення залишити свою сільську раду. Наміри таких їх дій очевидні - “Нафтогазвидобуванню” простіше контролювати ручну Ковалівську сільську раду, аніж домовлятися з новим селищним керівництвом, яке б вимагало належних компенсацій та фінансування соціальних програм. Представники "ДТЕК" з Сікаловим приїзджали також в Шишацьку РДА тиснути на тодішнього голову адміністрації Олександра Глущенка.

Остаточний розподіл активів "Нафтогазвидобування"

Навесні 2017 року Ахметов, начебто, за борги у 100 млн. доларів забрав у Шуфрича ще 15% акцій, таким чином, збільшивши свою частку у володінні компанією до 75%. Як стверджує колишній генеральний директор “Нафтогазвидобування” Олег Семінський, з частки Рудьковського в 25% акцій по 5% отримали Віктор Медведчук та Руслан Циплаков – колишній член “Сім'ї” Януковича. Всі ці активи записані на кипрські офшорні компанії Wolford Holdings Limited і Blenwille Holdings Limited. Ну а найбільша частка, як зазначалося, належить DTEK Oil&Gas B.V. До речі, назва DTEK — це абревіатура від Donbasskaya Toplivno-Energeticheskaya Kompania. Коротко про нинішніх власників "Нафтогазвидобування" у відео:

Викрадення гендиректора Семінського

Також, не можу не додати сюди історію з викрадення гендиректора “Нафтогазвидобування” Олега Семінського. Вона надзвичайна. Для вирішення комерційних інтересів та перерозподілу впливу на компанію його тримали в полоні з лютого 2012 по травень 2015. В ефірі телеканалу Zik він розповів цю страшну історію.

На під'їзді до свого будинку, авто Семінського підрізали, витягли його і повезли в невідомому напрямку. Перші півтора року він провів у санвузлі у повній темряві, прикутий однією рукою наручниками до підлоги. Не дозволяли, навіть, вставати — весь час він провів лежачи. Лише міг повертатися на один, або інший бік. Їсти приносив і виводив у туалет чоловік у масці. Інколи приїжджав незнайомець з ліхтариком, який заставляв писати про виробничі процеси, геологію та розподіл прибутків компанії. Перший час Семінського часто били.

Через півтора роки його перевезли у інше місце. Там уже бити перестали і поселили в кімнаті, де було ліжко і туалет. Їсти подавали через маленьке віконце. Три з половиною роки він не бачив ні неба, ні сонця. За цей час у нього виросла півметрова борода і 30-сантиметрові нігті. У травні 2015 року його привезли у ліс на заході країни і покинули там.

Підсумки

Історія компанії “Нафтогазвидобування” - це лакмусовий папірець багатьох політичних і комерційних процесів, які відбуваються в Україні. Вона показова у плані того, як живе політична еліта і в яких умовах ведеться бізнес. Все це - на грунті масштабного грабунку народу. Адже нажива на природних багатствах українців — це основа, на якій тримається верхівка держави. Український народ чомусь повністю не розуміє, що його відкрито грабують і в який спосіб це відбувається.

За таких умов треба усвідомити, що люди, які живуть у цій країні, котрі отримали цю надзвичайно багату землю з неймовірними скарбами у спадок від своїх предків, не є тут господарями і по-суті нічим взагалі не володіють.

Готуючи статтю, мені траплялися багато суперечливих матеріалів та даних, які різнилися між собою, тому, щоб мінімізувати помилки, я використав інформацію лише з одного видання - це матеріали сайту Економічна правда за 2013 — 2017 роки.

Читайте також: КОМУ НАЛЕЖИТЬ ШИШАЦЬКА ГЕС

У ЧАС ВІЙНИ ВЛАДА ПІДТРИМУЄ НЕ ЗСУ, А ВЛАСНУ БЕЗПЕКУ

Уряд перевиконав бюджет.

Розподіл додаткових надходжень:

1 млрд - Нацполіції та Генпрокуратурі;

0,4 млрд - Збройним силам!

Всі роки війни влада Порошенка-Авакова виділяє кошти на внутрішні силові структури, а не на армію.

Так само і з міжнародною допомогою, яку нам надають для підтримки збройних сил та боротьби з окупанатом. Вона використовується для підрозділів, які не воюють, зате постійно тренуються, їздять на нових броньовиках, у новій формі, з новою зброєю. Гуманітарна допомога, яку надають наші західні партнери, зокрема Канада, США, Литва, продається на ринках, а про воїнів піклуються волонтери та прості люди.

Влада підготувала міцні сили для своєї охорони, а не охорони держави. Люди сліпо не помічають цього уже три роки.

Цей режим врахував помилки Януковича. Тому підготував собі міцний плацдарм для протидії народному опору. І чим далі, тим більше вона укріплює свої позиції, тим наглішою і брутальнішою стає, тим масштабніше грабує Держбюджет, заганячи Україну в неймовірні міжнародні борги, а людей - у бідність.

ПРО КУМИРІВ РОСІЯН - ТИРАНІВ І ПУШКІНА, ТА РОСІЙСЬКИХ ПОЕТІВ

Відповідно опитування, проведеного нещодавно в РФ, росіяни назвали своїми найбільшими національними героями садистів і тиранів - Петра І, Лєніна, Сталіна, Путіна, а також поета Пушкіна.

Поява Пушкіна у цьому списку не випадкова. Це - найбільш популяризована особистість серед неполітиків. Але Пушкін був людиною не зовсім поетичного характеру. Ось яку історію дуелей Пушкіна, яка свідчить про норовистість цього поета, наводить журнал "Самиздат" (мовою оригіналу): 

1816 год. Пушкин вызвал на дуэль Павла Ганнибала, родного дядю. Причина: Павел отбил у молодого 17-летнего Пушкина девушку Лошакову на балу. Итог: дуэль отменена. 

1817 год. Пушкин вызвал на дуэль Петра Каверина, своего друга. Причина: сочиненные Кавериным шутливые стихи. Итог: дуэль отменена. 

1819 год. Пушкин вызвал на дуэль поэта Кондратия Рылеева. Причина: Рылеев пересказал на светском салоне шутку про Пушкина. Итог: дуэль отменена. 

1819 год. Пушкина вызвал на дуэль его друг Вильгельм Кюхельбекер. Причина: шутливые стихи про Кюхельбекера, а именно пассаж "кюхельбекерно и тошно". Итог: Вильгельм в Сашу выстрелил, а Саша в Вильгельма нет. 

1819 год. Пушкин вызвал на дуэль Модеста Корфа, служащего из министерства юстиции. Причина: слуга Пушкина приставал пьяным к слуге Корфа и тот его избил. Итог: дуэль отменена. 

1819 год. Пушкин вызвал на дуэль майора Денисевича. Причина: Пушкин вызывающе вел себя в театре крича на артистов и Денисевич сделал ему замечание. Итог: дуэль отменена. 

1820 год. Пушкин вызвал на дуэль Федора Орлова и Алексея Алексеева. Причина: Орлов и Алексеев сделали Пушкину замечание за то, что тот пытался в пьяном виде играть в бильярд и мешал окружающим. Итог: дуэль отменена. 

1821 год. Пушкин вызвал на дуэль офицера французской службы Дегильи. Причина: ссора с невыясненными обстоятельствами. Итог: дуэль отменена. 

1822 год. Пушкина вызвал на дуэль подполковник Семен Старов. Причина: не поделили ресторанный оркестрик при казино, где оба предавались азартной игре. Итог: стрелялись, но оба промахнулись. 

1822 год. Пушкин вызвал на дуэль 65 летнего статского советника Ивана Ланова. Причина: ссора во время праздничного обеда. Итог: дуэль отменена. 

1822 год. Пушкин вызвал на дуэль молдавского вельможу Тодора Балша, хозяина дома, где он гостил в Молдавии. Причина: Пушкину недостаточно учтиво ответила на некий вопрос супруга Балша, Мария. Итог: стрелялись, но оба промахнулись. 

1822 год. Пушкин вызывает на дуэль бессарабского помещика Скартла Прункуло. Причина: Тот был в качестве секунданта на дуэли, где Пушкин был так же секундантом и ребята не договорились о правилах дуэли. Итог: дуэль отменена. 

1822 год. Пушкин вызывает на дуэль Северина Потоцкого. Причина: дискуссия за обеденным столом о крепостном праве. Итог: дуэль отменена. 

1822 год. Пушкина вызвал на дуэль штабс-капитан Рутковский. Причина: Саша не поверил, что бывает град весом в 3 фунта (а градины такого веса все-таки бывают, прим. мое) и обсмеял отставного капитана. Итог: дуэль отменена. 

1822 год. Пушкина вызвал на дуэль кишиневского олигарха Инглези. Причина: Саша домогался его жены, цыганки Людмилы Шекора. Итог: дуэль отменена. 

1832 год. Пушкина вызвал на дуэль прапорщик генерального штаба Александр Зубов. Причина: Пушкин уличил Зубова в шулерстве во время игры в карты. Итог: Зубов стрелял в Пушкина (мимо) а сам Пушкин от выстрела отказался. 

1823 год. Пушкин вызвал на дуэль молодого писателя Ивана Руссо. Причина: личная неприязнь Пушкина к этой персоне. Итог: дуэль отменена. 

1826 год. Пушкин вызвал на дуэль Николая Тургенева, одного из руководителей Союза благоденствия, члена Северного общества. Причина: Тургенев ругал стихи поэта, в частности, его эпиграммы. Итог: дуэль отменена. 

1827 год. Пушкина вызвал на дуэль артиллерийский офицер Владимир Соломирский. Причина: дама офицера по имени София, к которой Пушкин проявлял сексуальный интерес. Итог: дуэль отменена. 

1828 год. Пушкина вызвал на дуэль министра просвещения Александра Голицына. Причина: Пушкин написал дерзкую эпиграмму на министра и тот устроил ему за это допрос с пристрастием. Итог: дуэль отменена. 

1828 год. Пушкин вызвал на дуэль секретаря французского посольства в Петербурге Лагрене. Причина: неизвестная девушка на балу. Итог: дуэль отменена. 

1829 год. Пушкин вызвал на дуэль чиновника министерства иностранных дел Хвостова. Причина: Хвостов выразил свое недовольство эпиграмами Пушкина, в частности тем, что Пушкин сравнивает Хвостова со свиньей. Итог: дуэль отменена. 

1836 год. Пушкин вызвал на дуэль князя Николая Репина. Причина: недовольство стихами Пушкина о себе. Итог: дуэль отменена. 

1836 год. Пушкин вызвал на дуэль чиновника министерства иностранных дел Семена Хлюстина. Причина: Хлюстин выразил свое недовольство стихами поэта. Итог: дуэль отменена. 

1836 год. Пушкин вызвал на дуэль Владимира Сологуба. Причина: нелицеприятные высказывания Сологуба о жене поэта, Наталье. Итог: дуэль отменена. 

1836 год. Пушкин вызвал на дуэль французского офицера Жоржа Дантеса. Причина: анонимное письмо, где отверждалось, будто жена Пушкина изменяет ему с Дантесом. Итог: В январе 1837 - Пушкин убит. 

Але, загалом, якщо говорити про російських поетів і письменників, то більшість з них мали трагічну історію. 

Наприклад, Лєв Толстой, творчість і істини якого наближені до біблійних, був відлучений від церкви. Достоєвський – засуджений до смертної кари. Лєрмонтов – застрелений. Герцен – ссилка і вічне вигнання. Тургенєв – помер у Парижі. Маяковський – застрелився. Єсєнін – повісився. Бродський – дурдом, безробіття, вигнання. Цвєтаєва – повісилася. Блок – не випущений на лікування за кордон за наказом Лєніна, помер. Мандельштам – розстріляний. Хармс – психіатрична лікарня. Ахматову (українку за національністю) виключили з Спілки письменників, її чоловіка (Гумільова) розстріляли, сина посадили у в'язницю... 

І це тільки – література, лише вибрані особистості. Те ж саме було в музиці, у кінематографі, в культурі загалом. Те ж саме - у науці, доля багатьох вчених була такою ж. Росія з давніх давен ненавиділа інтелектуальних і свободолюбивих людей - хто мав сміливість не бути бидлом і скотом. Тому, дискусії про приналежність РФ до Русі, до словянства, до християнства мають бути давно припинені. Бо Росія - це нащадки здичавілої Орди, і ніяким чином вона не відноситься до цивілізованого світу.