РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ ПОКАЖУТЬ, ЩО КОЛЕКТИВНИЙ РОЗУМ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ - МАЗОХІСТСЬКИЙ І СУЇЦИДНИЙ

Судячи, з результатів опитувань і президентських рейтингів, народ України знову програв вибори за свої інтереси.

Ми підходимо до фінальної битви двох олігархічних кланів - Порошенка (кандидат Порошенко) і Коломойського (кандидати Тимошенко і Зеленський). 

Якщо говорити про Ахметова, то він залишається у виграші при будь-якому результаті. 

Отже, за таких розкладів, громадяни України вже сьогодні повинні змиритися з тим, що наступні 5 років покращень не буде. Що наступні 5 років, ймовірно, буде і гірше. 

Треба визнати, що, обираючи собі таке майбутнє, народ України - мазохіст, по-своїй психологічній суті. 

У чому причини - це серйозна тема, і відповідь на це питання можна знайти у глибокому аналізі історичних процесів останніх трьох-чотирьох століть.

Народ, який веде до фіналу битви за державне лідерство Порошенка і Коломойського, через кілька місяців почне постити в інтернеті картинки образ і зневаги до наступного президента, якщо ним стане одна з названих трьох кандидатур. Знову почнеться: "вони всі однакові", зневага, зрада і так далі...

Теоретично, все можна виправити, якщо не голосувати ні за Порошенка, ні за Тимошенко, ні за Зеленського. У списку кандидатів, є, мінімум 4 гідних кандидати очолити країну. Але наші люди не оберуть собі кращого майбутнього - наші люди люблять мазохізм, люблять терпимість, люблять знущання над собою, любить покірність і рабство. 

Наш народ - суїцидник. Його стільки століть гнобили, що він звик до такого способу життя. І якщо у натовпі з'являються 5-15% активних борців за свободу й за гідне життя, їх з'їдають свої ж канібали, які просто не хочуть нічого змінювати. Вони голосно волають, що прагнуть кращого життя, зарплат, як у Європі, але вони не допустять, щоб це дійсно сталося в Україні. Їм легше терпимо поїхати працювати у рабських умовах у Польщі, ніж будувати свою країну.

Тому, на жаль, чергові 5 років, уже можна впевнено говорити, втрачені, як для держави, так і для народу. При чому, народ сам обирає собі таку долю. 

Шкода тих 5-15 відсотків, які все розуміють, і знову змушені будуть обирати: вірити і вести у боротьбу далі, а чи, як і предки, мігрувати до США чи Канади, аби не змарнувати дані їм Богом таланти і здібності, і віддати їх хоча б на розвиток загальнолюдського блага, якщо не своєї країни...

ЧАС Х: ТЕСТ НА ЗРІЛІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

Московська влада давала наказ на окупацію української території і вбивство українців!

Громадяни України Медведчук і Бойко поїхали у Москву вести перемовини з тими, хто давав наказ окупувати українську територію і вбивати українців!

Медведчук і Бойко сидять і спокійно розмовляють з тими, по чиїй вині померли близько 12 тисяч людей, ще тисячі зникли безвісти!

Домовлятися з ворогом може тільки пособник ворога!

Те, як відреагує Україна на таку зневажливу, зрадливу і злочинну поведінку цих двох колаборантів - це тест на зрілість української влади і безпекових органів. Це - тест на зрілість Української державності!

ОБРАННЯ ПРЕЗИДЕНТОМ ТИМОШЕНКО АБО ЗЕЛЕНСЬКОГО ПРИЗВЕДЕ ДО БІЛЬШ КРОВАВОГО МАЙДАНУ, НІЖ ПОПЕРЕДНІЙ

Найперша група кандидатів у Президенти, за яких в жодному разі недопустимо голосувати - це відверті патріоти Москви: Вілкул, Бойко, Тарута і їм подібні. Вони не те, що працюють за російські гроші, просто у них світогляд такий, вони так виховані, така їхня природна позиція, яку вони і не приховують. Підтримувати таких - це відвертий злочин і зрада.

А є кандидати, світогляд яких наближений до попередніх, але вони ще й "мають совість" надівати вишиванки, або змінювати свої єврейські імена на українські, аби одурманити українців повністю своїм показушним патріотизмом. Це - найбільш огидна когорта політиків, здатних відмовитися від свого рідного імені, аби отримати більше можливостей грабувати цю багату країну і обдирати цей ще повністю національно не сформований народ. 

Про них скажу кілька слів, тим більше, вони знаходяться на вищих щаблях рейтингів - спочатку штучних і нав'язаних, а тепер уже й природних, бо нав'язані спрацювали на відмінно, захопивши бездумні голови громадян цієї країни.

Здорова частина українського народу повинна зробити все можливе й неможливе, щоб ті, хто постійно чогось недорозуміють, чи піддаються маніпуляціям, не привели до влади Юлю або Вову. Бо на черговому Майдані не зрадники будуть помирати, а ті, кому доля нашої країни по-щирому болить. 

Зе-фанати, хто свідомо, а хто бездумно, але всі однаково відверто й безповоротно, штовхають країну до нових потрясінь. Це закінчиться тим, що новий Майдан в умовах війни призведе до чергових втрат території держави, чого, потираючи руки, давно очікують кремлівські окупанти, і чим, обов'язково скористаються. Якщо ж говорити окремо про Юлю, то вона сама здасть і продасть будь-який український інтерес за гарантії своїх власних вигод і свобод.

Це все можна попередити. Як можна було попередити і події 2013-2014 року, не обираючи Президентом Януковича. Здорові люди не голосували за Януковича, бо розуміли, чим це закінчиться, але нашу долю вирішила бездумна більшість, яка не вміє думати і дивитися наперед. Цього разу ця ж сама більшість збирається голосувати за такого ж бездумного кандидата. 

Кожна людина може бути по-своєму розумна і талановита, вона може бути чудовим фахівцем у своїй професії чи галузі, може бути просто поважною і доброю людиною, але якщо в неї нуль знань з історії, якщо нуль розуміння суспільно-політичних процесів, таким нічого ходити на вибори. Штовхати Україну в найскладніший історичний час до ще більших негараздів - це вже просто злочинно по відношенню до держави. 

Якщо в людини ширина світогляду не поширюється ділі сусідського паркану, треба сидіти дома. І не виносити свій мрак на вулицю, і не поширювати його скрізь навколо. 

Не хочу нікого ображати, але змушений визнати, що люди, які збираються голосувати за Тимошенко або Зеленського - це бездумні ідіоти. І немає таким ні виправдання, ні співчуття. Якщо ви не розумієте чому, перечитайте ще раз шостий і сьомий абзац.

Кожен може відноситися до мене як захоче. Мені це байдуже. Але запам'ятайте слова людини, яка задовго передбачила дуже багато подій у цій країні, від другого майдану до війни з Росією: обираючи Президентом Тимошенко або Зеленського, ви свідомо штовхаєте країну до нового Майдану і до нового витка війни! Цієї крові можна не допусти...

P.S. Стоячи у кабінці для голосування, перехрестіться і згадайте когось із знайомих воїнів, який у ту хвилину стоятиме в окопі і сподіватиметься на ваш здоровий глузд.

https://vv-ua.blogspot.com/2019/03/blog-post.html

ЩО МИ ОБИРАЄМО, І ЯКА ЦІНА ВИБОРУ

Підсумки інформаційної пропаганди, якій піддалися жителі України, жахливі. Продовжувати навіть вести дискусії пропало бажання. Потрібно, щоб охолов емоційний вогонь суспільства і осів пил наслідків.

Але, залишити все, як є, мовчки відійти - не правильно, і я не можу.

Пишу ці роздуми у блозі, а не в соцмережах. Бо соцмережі останнім часом нагадують обстановку психлікарні. Будь-які аргументи вже ні ким не сприймаються, донести щось в спокійному діалозі нічого не можливо. Кожен сліпо відстоює свою думку, а раціональну думку розуміти не бажає. Тому, нехай прочитає той, кому дійсно важливо і небайдуже...

Про політичну позицію і Президентів

2010 року, коли до фіналу виборчих перегонів вийшли Янукович і Тимошенко, я вперше на виборах не проголосував за жодного з запропонованих кандидатів, а перекреслив бюлетень. Знання і досвід підштовхували до цього, бо бачив відверте зло для розвитку країни в обох кандидатах. Минув час - і він запевнив у правильності такого вибору.

2014 року, на відміну від багатьох тих, хто сьогодні голосно кричить, що Порошенко зламав йому життя, я за Петра Олексійовича теж не голосував. Свідомо, бо розумів, що він не є тим лідером, який поведе Україну тим шляхом, який їй потрібен, і яким його окреслили Два майдани останні 10 років. Хоча сам  Порошенко створив себе, скориставшись останнім Майданом. Тим, не менше, я сьогодні більш схильний підтримати його політичну позицію, ніж позицію його противників. Я змінив свою думку про Порошенка на більш позитивну, хоча чотири роки не жалкував критики і неприязні до нього як Президента.

У той же час, багато тих, хто привели колись Порошенка до влади, сьогодні ллють на нього стільки бруду, скільки не отримував, мабуть, жоден інший керівник нашої держави. Ці ж люди, після президентських виборів, віддали свої голоси БПП і Народному фронту, які, у підсумку, й склали основу нинішньої коаліції, нинішнього уряду і призначили керівників усіх державних підприємств. Я не голосував ні за Порошенка, ні за БПП, ні за Народний фронт.

Усім в країні всі ці роки управляв парламент і призначений ним уряд.

Після (анти)конституційної реформи, Президенту залишили лише дві сфері впливу - силовий і міжнародний. Глава держави і займався саме цим - армією і дипломатією. Його діяльність об'єднувало одне - захист України від агресії Росії. Він за ці роки вдало відновив потужність армії і переконав правителів найсильніших країн світу - об'єднатися заради придушення російської агресії. І виконав це на відмінно. Паралельно, добився підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, і як наслідок - безвізового режиму. Коли українець, який вперше у житті зміг, завдяки цьому, побачити європейські країни, критикує Президента, він лукавить і дурить сам себе. Якщо ти вже такий принциповий і послідовний - сиди дома, або їздь до Росії.

Про сьогодні

Нині в Україні соціальна криза. Вона зумовлена бідністю населення. Це, у першу чергу, - низька пенсія і зарплата, високі тарифи. Це зачепило більшість громадян. У тому числі, й мене, і моїх рідних. І ми хочемо змінити це. Хочемо не виживати, а жити гідно. Кожен хоче, і я хочу.

А що потрібно зробити, щоб прийшли зміни? Зміни у нашому соціальному достатку - зарплатах, пенсіях, робочих місцях, тарифах? Потрібно змінити у владі тих, хто впливає на ці стандарти. Нам усім вже остогидли ці продажні і корумповані депутати і призначені ними міністри. Вони доводять людей до бідності і відчаю. Значить, потрібно змінювати їх!

А для цього у нас є чудова можливість уже цієї осені - обрати нові партії до Верховної Ради, які сформують новий уряд. Це - саме та можливість і той шанс, коли можна домагатися змін без Майданів і громадянських конфліктів. Найкращий Майдан - це вибори. Але ж люди, продовжуючи обирати до влади негідних людей, нав'язаних їм пропагандою, підштовхують країну до нових Майданів. Бо суспільство розвивається набагато швидше, ніж змінюється влади. І, кожного разу, люди, не отримавши бажаного, ідуть на нові протести. 

Про Вибори Президента і Верховної Ради

Сьогодні ми вибираємо Президента. Людину, яка на своїй посаді може робити лише дві речі - займатися армією і дипломатією. Не маючи жодних повноважень на зміну соціального достатку людей. Бо, президент - не Уряд, Президент - не Парламент. Тому, якщо нинішній Президент вдало справляється з оборонкою і сформував тісні міжнародні зв'язки з керівниками інших світових держав - нащо його змінювати? 

Навіщо ставити керівником армії і міжнародних відносин людину нову, слабку і боягузливу, неосвічену й недосвідчену? Навіщо, і так у складний соціальний час, додавати ще одну проблему - проблему зовнішньої агресії?

Росія, яка за останні роки показала, що вона ні з чим не церемонитися, і готова вбити скільки завгодно людей, побачивши на чолі України Зеоенського, відразу ж випробує його і вдарить по всіх фронтах. Росія тільки цього і чекала 5 років. Це те, що їй і треба від нас. Якщо ми оберемо такого президента - нова війна невідворотня!

Та, навпаки, щоб зберегти шанс на позитивні зміни у країні, шанс на покращення соціального достатку людей (зарплат, пенсій, тарифів), треба хоча б зберегти державу як таку, не дати відкусити від неї ще половину території, не дати вбити ще десятки чи сотні тисяч людей, не дати пролити нових сліз у сотнях тисяч родин!

Про Зеленського

Якщо ви прочитали все, що написано до цього, і вірите, що Зеленський здатен покращити ваше життя, підняти соціальні стандарти - будь ласка, це - ваше право. Оберіть його з своєю партією до Верховної Ради, хай він формує коаліцію, стане Прем'єр-міністром і зробить це для вас. Ніхто в Україні не бути проти покращення життя. Але навіщо його продвигати на посаду, яка ці проблеми не вирішує, навіщо ризикувати тим, що уже зроблено? А зроблено найголовніше - те, що у Харкові, Одесі, Полтаві досі не було війни...

Доля нашого достатку визначатиметься на виборах до Верховної Ради, а наше життя і свобода - на Виборах Президента у квітні. Але, помилившись зараз, осінь уже може нічого не вирішувати...