Сторінки

субота, 21 листопада 2020 р.

УКРАЇНА ВІДБУДЕТЬСЯ ПІСЛЯ ВИЗВОЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

З ДНЕМ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ!

Майбутнє держави визначають вільні й згуртовані люди.

Але свободи і гідності, які ми вибороли на двох майданах, для успіху нації не достатньо. 

Тільки позбувшись гнуту олігархії, криміналітету та московських окупантів, українська держава стане по-справждньому вільною і здобуде шанс на розвиток і процвітання.

Україна відбудеться після Визвольної революції.

Разом нас багато - нас не подолати!


неділя, 15 листопада 2020 р.

НОВА ДЕРЖАВУ СТВОРИТЬ НОВА СВІДОМІСТЬ НАЦІЇ

Завжди був прихильником радикальних змін. Не насильства чи чогось подібного, а конкретних безповоротних кроків, які б реформували державу і суспільний устрій раз і назавжди...

Але зараз, спостерігаючи, як українці розділились на два табори - "свідомих" і "несвідомих", не розуміючи вже навіть, хто є хто насправді, поки що немає у цьому сенсу.

Немає сенсу в мітингах, повстаннях, протестах і революціях, якщо владу формують виключно вибори. Зараз в Україні станеться хоч десять революцій, все-одно на виборах люди оберуть протилежне...

Немає сенсу активній меншості, хоч і найактивнішій, віддавати душу, із себе вон лізти навіть за найгуманніші й найпрогресивніші ідеали, якщо більшість потім прийде на вибори і переверне в черговий раз все навпаки.

Не можна випередити свій власний розвиток у контексті суспільної єдності чи народної спільноти, чи нації. Поки не відбудеться зміна свідомості більшості, жоден радикалізм меншості країну не змінить.

29 років держава стоїть на місці у всіх вимірах. Ще стільки ж - і півстоліття втрачено. Так, це не вагомо у розмірі тисячолітньої історії, але в межах одного покоління - це половина життя.

Народжені у рабстві свободи не цінують, бо не знають і не розуміють що це. Скільки їх не відпускай, вони повернуться до рабовласника.

Давайте спокійно жити. Без зайвої метушні і без кіпішу. Без безглуздої боротьби, випускаючи сили на вітер. Треба просто зачекати. Поки покоління, виховане в Україні, стане більшістю відносно покоління радянського.

І не треба переписувати Конституцію, змінювати закони, впроваджувати непотрібні "нововведення". Коли буде інша свідомість, буде все по-іншому. При тих самих правилах.

Розвиток держави ніколи не випередить розвиток нації. Лише нова нація спроможна створити нову державу.

Все починається з нової свідомості...

середа, 26 серпня 2020 р.

НАЙБІДНІШІ ПЛАТЯТЬ НАЙБІЛЬШЕ

Давно відомо, що Україна виготовляє електроенергію з надлишком. Її вистачає, щоб повністю забезпечити потреби і населення, і економіки. Решту можна експортувати країнам-сусідам.

І при цьому українська електроенергія найдорожча у Європі. Не тому, що її собівартість висока, а тому, що її ціна штучно у рази завищена. Для того, щоб монополіст на енергоринку України олігарх Ахметов міг отримувати надприбутки.

За ці кошти він скупляє нові промислові підприємства в Україні, Європі та США. За ці кошти він будує собі королівські палаци. За ці кошти він утримує політичні партії і політиків, які відстоюють його антинародні інтереси у державній владі.

За ці гроші продажні державні чиновники на угоду Ахметову останні кілька років намагаються закрити атомні електростанції - джерело найдешевшої енергії, аби на ринку залишилися лише ТЕС олігарха.

І що найбільш гірко усвідомлювати, що більшість українців ладні продовжувати платити останнє, аби задовольняти апетити олігархів, замість відстоювати для себе європейські стандарти життя та економічні свободи.

Маємо визнати, що ми свідомо дозволити себе зробити рабами. Бо інакше не можна пояснити, чому найбідніший народ у Європі платить за право жити більше за інших.


субота, 15 серпня 2020 р.

КРИТИЧНИЙ ПЕСИМІЗМ У ДУШАХ

Якщо довго спостерігати за окремими людьми, можна помітити те, що не відразу видно, коли спілкуєшся зрідка.


Є така когорта людей, яким завжди все не так. Вони навколо бачать лише зраду, помічають лише негатив. Кожне їхнє слово чи емоція насичені обуренням, звинуваченням, скаргами, несприйняттям, спротивом, огидами, відразами. Їм все не так, навіть коли все ідеально.

Такий світогляд - це як пухлина у суспільстві. Вона шкодить і руйнує все навколо, бо такі люди постійно поширюють внутрішнє невдоволення на оточуючих. Їм так психологічно комфортніше, коли й інші такими стають і їх підтримують.

Все залежить не від обставин, а від відношення до них. Коли помічати лише зло - все життя проживеш у негативі. Їм розібратися б у собі, але вони цього не розуміють. Їм все не так. Все життя не таке. І ще й навколо всі винні.

Шкода таких людей, але й допомогти їм нічим - змінитися вони не зможуть. Бо в той час, коли зляться на весь світ, їм так комфортніше.

пʼятниця, 5 червня 2020 р.

НА ЗМІНИ В ДЕРЖАВІ ЗДАТНЕ ТІЛЬКИ НАРОД

Президент України не здатен на зміни в країні.
На зміни в Україні здатен тільки народ!


"Більшість" на зміни не здатна -
вона завжди інертна і тупа.
На зміни здатна лиш активна меншість -
смілива, сильна, вольова ©

пʼятниця, 29 травня 2020 р.

АВАКОВЩИНА - ЕПОХА БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

При Зеленському Аваковщина розцвіла до небачених раніше масштабів. 

Якщо попередній президент хоч якось стримував апетити мерзотного злочинця міністра МВС, то нині у нього розв'язані руки. Він попустив злочинний світ, дав їм волю дій. Усі пройдисвіти в Україні знають, що тут не треба ні за що нести відповідальність. Це країна безвідповідального хаосу. Саме відсутність безповоротності покарання є причиною поширення злочинності й корупції в України, наслідками яких і є основні біди й проблеми людей. І джерело цього одне при всіх президентах - Аваков!




Президент Зеленський, який поводив себе зухвало перед добровольцями на передовій, і наголошував їм, що він не лох, а президент, перед міністром МВС поводиться зовсім інакше - наче блазень, який не здатен йому ні в нічому заперечити.

Президент - лідер партії більшості й повинен ініціювати у ВР рішення про відставку міністра МВС. Якщо у Слуги народу не вистачає голосів за його прийняття, то Зеленський повен визнати відсутність коаліції у парламенті і призначити перевибори!


неділя, 17 травня 2020 р.

ДЕНЬ СПІВЧУТТЯ І ГАНЬБИ

Про смертельний вірус і людей, про толерантність і відповідальність, про здоров'я і хвороби, про природу і життя.


Сьогодні світ відзначає день пам’яті померлих від СНІДУ – жертв одного з найстрашніших вірусів, відомих людству. 

І так символічно сталося, що сьогодні ж прихильники протиприроднього стану речей відзначають «міжнародний день проти гомофобії, трансфобії та біфобії». Кажучи простими словами – прихильники збочень хочуть щоб до них відносились так же, як і до здорових людей.

Те, що ці дві дати припали на один день символічно не просто так - це дає нагоду поглянути на дані дві теми з особливої точки зору, про яку чомусь не говорять, або навмисно замовчують.

Багато років тому в нашому навчальному закладі проходив захід на тему здорового способу життя, проблем наркоманії та ВІЛ-СНІДУ. Перед нами виступали психологи і медики, демонстрували документальні фільми та сюжети з людьми, які стикнулися по життю з вказаними негативними явищами. Також, роздавали брошурки та листівки на згадану тематику.

Про СНІД я на той час нічого взагалі не знав, та й абревіатура ця була мені раніше невідомою. Але це й не дивно, бо вірус вперше виявили на нашій планеті лише у 80-их роках ХХ століття. А захід, про яких згадую, відбувався у 90-их роках – менш, ніж за десятиліття. 

Хоча СНІД – доволі молоде явище в історії людства, він уже встиг забрати багато життів людей і став доволі серйозним і важливими фактором у житті суспільства.

У одній з брошурок, яку нам тоді роздавали, пам’ятаю, була цікава статистика про те, хто найбільше хворіє на СНІД. Ці дані чітко показували, звідки береться захворювання, і яким чином можна уникнути цієї небезпечної інфекції. 

Статистика була доволі простою. Вона говорила, що на ВІЛ-СНІД найбільше хворіють: 90% - гомосексуалісти, 5% - ін’єкційні наркомати, 5% - інші групи людей. Чи потрібні цим даним окремі пояснення? Як на мене, все зрозуміло: СНІД – це хвороба виключно гомосексуального середовища. Даний вірус породжений цим явищем і є покаранням природою людей за неприродню поведінку.

З часу виявлення СНІДУ пройшло менше чотирьох десятиліть. І сьогодні про справжні причини його появи уже не говорять. Не говорять про те, що першими ураженими цим вірусом були лише гомосексуалісти-чоловіки, не говорять про те, що серед жінок цей вірус перші роки не виявляли взагалі, і що перша жінка захворіла саме після статевих стосунків з бісексуалом. А коли вірус уже поширився серед різних верств людей, зараз причинами його ураження називають просто статеві стосунки, не роблячи акцент на тому, що гомостосунки поширюють цей вірус набагато більше, ніж звичайні.

Кому вигідно це замовчувати і приховувати? Це очевидно – сучасним підарастам, які захищають у перше чергу себе і свої збочення. Вони ведуть потужну інформаційну пропаганду, у якій свої природні відхилення намагаються показати як нормальне явище, якому має бути місце в суспільстві, виділяють неймовірну кількість коштів на поширення позитивної думки до цієї гидоти, роздають ці гроші безповоротно всім, хто готовий розповідати, що неприродні стосунки – це нормальна поведінка людини.

Вони роблять це настільки потужно і щедро, що багато навіть здорових, здавалося б, адекватних людей починають ставати толерастами і підтримують їх. 

Дуже шкода, але багато нормальних людей заплуталися у цій темі. І починають дійсно переконувати інших, що у цьому ганебному явищі нічого поганого немає, захищають збоченців, думають, що вони повинні мати такі ж права, як і здорові люди. 

І коли аргументів на захист природнього стану речей і людських взаємовідносин ви не знаходите – згадайте історію про СНІД, про те, звідки взявся цей вірус, і до яких наслідків призвело таке явище як гомосексуалізм. 

Природа дуже чутлива до того, що роблять люди. І вона завжди адекватно реагує на будь-які порушення природньої гармонії, і ця реакція природи проявляється у конкретних діях і явищах. І чим більше людство буде вчиняти протиприроднього, тим більш тяжче природа буде карати нас за це.

Написати цю статтю мене змусило обурення, коли у стрічці новин я бачив, як одні і ті ж люди, одні й ті ж організації спочатку висловлювали співчуття жертвам СНІДУ, а далі наголошували на важливості якогось грьобаного «дня проти гомофобії, трансфобії та біфобії». 

Я можу поспівчувати жертвам СНІДУ, які випадково, внаслідок безвідповідальної поведінки інших людей, отримали цю інфекцію. Іншим я не співчуваю – бо вони своєю огидною поведінкою довели себе до цього і отримали те, що належно їм по природі.

На кінець згадаю, що ми є частиною християнського світу. І його цінності мають значення. І коли у Біблії окремий розділ присвячений темі гомосексуальних розбещень, і яскраво описано, як карав Бог людей за це (хто не знає, Він закидав гарячим камінням їх заживо), то мабуть ця тема важлива, і що люди мають розуміти – це негативно впливає на природній світ, у якому вони живуть, і негативно відобразиться на них самих.

Будьте здорові! І фізично, і психологічно!

середа, 6 травня 2020 р.

ПРОДАЖНА УКРАЇНСЬКА ПОЛІТИКА

Ахметов будує новий маєток біля Києва. Хтось скаже, що він не політик, а бізнесмен. Так, він не політик, але він не просто бізнесмен, він - олігарх, який купляє політиків.

За допомоги продажних політиків він привласнив в Україні найбільші промислові підприємства, найбагатші газові й нафтові родовища, найпотужніші енергетичні компанії. Цього всього у нього б не було, якби не продажна українська політика.

Сьогодні, сплачуючи за газ, ви частину грошей платите Ахметову. Сплачуючи за електроенергію, ви частину платите Ахметову. Купляючи бензин на автозаправці, ви платите Ахметову.

Ви щодня платите Ахметову, завдяки продажній і мерзотній українській політиці...


пʼятниця, 6 березня 2020 р.

ЧОМУ НЕ ЗБУДУВАЛИ ДЕРЖАВУ?

Світ поважає лише тих, хто змушує себе поважати. Але, щоб змусити поважати, потрібно найперше мати повагу до себе.

Українці лише нарікають на гірку долю, жаліють себе, а не відчувають гордості й самоповаги. Бо пишатися нічим - століттями не змогли збудувати державу, постійно лишаємось підневільними іншим народам.

Завжди хотілося знайти відповідь: ми самі недієздатні, чи нас зробили такими історично?

Багаторічні роздуми спонукають до висновку, що ці явища нероздільні - ми самі такі, тому й дали себе такими зробити.

Що в національному характері українців заважає нам стати державним народом? Чому кожна спроба державотворення закінчується крахом? Чому після кожного Майдану приходить реванш переможених?

Успіх державотворення неможливий:
- без існування єдиної спільної мети та без усвідомлення її кожним;
- без взаємоповаги і взаємодопомоги, 
- без порядності і законослухняності, 
- без організованості й дисциплінованості.

Якби всі ці явища були спільними цінностями для кожного індивідума українського народу, ми вже давно б досягли успіху.

Хто готовий пройти цей важкий шлях державотворення до кінця, не відволікаючись від мети? Не забігши до кума на хрестини, до друга на іменини, до свата на свіжину, на ніч до куми? Майже ніхто. Бо саме останніми псевдоцінностями пронизане все наше буття з малку до старості.

Який шлях ми можемо пройти спільно, якщо в автобусі не можемо проїхати, не посперечавшись із сусідом, не нагримавши на водія, не вискочивши серед дороги, грюкнувши дверима? "Хай собі їдуть, а мене інші підвезуть".

Фразу "треба більше працювати" найчастіше повторяє лінивець. "Треба воювати до кінця" - говорить ухилянт від служби. Найбільше вимагає не заважати той, хто сам стоїть у всіх на перешкоді.

Якщо ми Божого слова не вчимо і його не усвідомлюємо, то кого винити, що не можемо дати собі ради, не вміємо жити по-людськи? А по-людськи - це і є спільно, порядно, законослухняно, організовано і дисципліновано.

Один сусід радіє, що у іншого трактор зламався, значить він раніше огород виоре і посадить. Яка вигода йому з цього, адже сусідське збіжжя на його урожай не впливає? Ніякої, просто треба позловтішатися. Так самому стає легше, коли бачить, що комусь гірше. Зловтішання - це ще одна небезпечна риса українця.

Ми падаємо у безодню - протиморальну і бездуховну. У такому середовищі нормальній людині вижити найтяжче. Тому, ті, хто ще зберегіає у собі порядність і повагу, починає відмежовуватися від інших для власного ж порятунку.

І немає вже єдиної спільної мети, взаємоповаги і взаємодопомоги, організованості й дисциплінованості.

І породжується масове збайдужіння, соціальна апатія, взаємоненависть, зловтішання, інтерес лише до власної вигоди.

А як ми починали шлях? Хотіли побудувати спільну державу. 

Хто вже пам'ятає цю єдину мету, хто її усвідомлює? І де кожен нас?

У кума на хрестинах, у друга на іменинах, у свата на свіжині...

Останній подумав: ну якшо нікому нічого не потрібно, нікого поруч немає, пішов і я на ніч до куми...



вівторок, 25 лютого 2020 р.

УКРАЇНА ВІДСТАЄ ВІД ЗАХОДУ НА ЦІЛУ ЕПОХУ

Apple, Facebook, Amazon, Microsoft і Alphabet - найдорожчі компанії США. Всі вони працюють у сфері інформаційних технологій.

В Україні найдорожчими компаніями є SCM, НАК Нафтогаз, Енергоринок, Азовсталь, Метінвест, робота яких пов'язана з добуванням сировини і промисловим виробництвом на базі природних ресурсів.

Захід уже живе в Інформаційній епосі, а ми досі в Індустріальній.

Ми - бідні, бо наша влада ніколи не займалася розвитком науки і технологій.

Їй простіше наживатися на природних ресурсах, яких у нас багато.

Їм легше опустошати надра, ніж вкладатися у відновлювальні джерела енергії.

Легше вирубати ліс і продати його, ніж інвестувати у меблеве виробництво.

Легше продавати вирощене на нашій землі зерно, ніж будувати хлібозаводи.

Ми, навіть, з сировинного придатку на промислове виробництво не перейшли. Ми ще навіть недоіндустріальна країна, не те щоб інфомаційна.

Така політика без стратегії на майбутнє - головний доказ того, що Україною керують ті, кому абсолютно байдуже майбутнє держави, а доля людей, так тим більше. Ми для них - просто бидло, яке їм заважає.

Їм потрібні наші природні багагства. Поки ресурси є, вони битимуться і чубитимуться за них. А потім спустошать усе і залишать нас голих, босих і голодних.

Вибачте, відволікся...

Починав з того, що нам перш за все потрібно розвивати науку й інформаційні технології. Україна має потужний потенціал для цього. Нам потрібно вриватися в Інформаційну епоху, хоч уже не найпершими, але одними з перших, бо у майбутньому світ належатиме саме таким.