"Чому ти такий худий? Чому ти і досі не женився? Чому досі не завів дітей? Чому ти так посідів? Чому ти не п'єш, що з тобою сталося?".. Згадуючи питання, які найчастіше задають люди при зустрічі, стає зрозуміло, що навколишніх не хвилюють наші справжні почуття, їх завдання - вибити нас з колії, примусити засумніватися у своїй власній значимості. Одного разу, не витримавши, і поставивши на місце чергового "розпитувача" я почув здивування: "А що я такого спитав?"...
Для мене не існує виправдань в таких речах.. Знаю, що я не дозволяю собі підкреслювати чиїсь недоліки чи наголошувати на тому, що можна вважати вадою конкретної людини. У людей на язиці лише те, що хвилює тільки їх самих, а ваше життя, насправді, їх не хвилює. Вони не хочуть бути тактовними і вихованими. Їм зручніше підкреслити ваш недолік, щоб хоч так відчути себе в чомусь кращим.
На цю тему є вислів німецького письменника Пауля Хейзе - "Дурні люди ще можуть бути тобі корисні, тому що всякий щось та й знає і вміє, але якщо безтактні тебе оточують, то це може довести тебе до повного відчаю". І чоловік був повністю правий.. Отакі от життєві обставини, які стали хорошими життєвим досвідом, і навчили відрізняти людей.
На цю тему є вислів німецького письменника Пауля Хейзе - "Дурні люди ще можуть бути тобі корисні, тому що всякий щось та й знає і вміє, але якщо безтактні тебе оточують, то це може довести тебе до повного відчаю". І чоловік був повністю правий.. Отакі от життєві обставини, які стали хорошими життєвим досвідом, і навчили відрізняти людей.
Немає коментарів:
Дописати коментар