НА БАНКНОТІ 1000 ГРИВЕНЬ БУДЕ ЗОБРАЖЕНИЙ ВОЛОДИМИР ВЕРНАДСЬКИЙ?

За неофіційною інформацією з НБУ, тисячегривнева банкнота, яку невдовзі відкрито презентують, буде містити зображення академіка Володимира Вернадського. 

Удвічі приємніше від того, що світовий учений Володимир Вернадський (1863-1945) свої геніальні твори про ноосферу написав на Полтавщині - у Шишаках, на Бутовій горі.

РАДИКАЛИ ЛЯШКА ВІДЖИМАЮТЬ ПОКП "ПОЛТАВАФАРМ"

Нині у Полтавській області реалізовується крупномасштабний спланований сюжет "Віджимання комунальної фармацевтичної мережі"

Наприкінці минулого року народний депутат від РПЛ Ігор Мосійчук виступив з трибуни обласної ради, де звинуватив в.о.директора ПОКП "Полтавафарм" Валерія Прядка у цілому ряді видуманих зловживань.

Це було початком реалізації плану - не дозволити облраді проголосувати за призначення керівника "Полтавафарму" директором, а пізніше - позбавити його, навіть, приставки "в.о".

Далі, діючи активніше, на початку цього року нардеп І. Мосійчук ініціював відкриття кримінального провадження проти в.о.директора "Полтавафарм" за, ніби-то, фінансові зловживання. Все це супроводжувалося масовим поширенням проплачених статтей у ЗМІ.

У ході слідчих дій, були вивчені фінансові документи підприємства, і вони показали, що ПОКП "Полтавафарм" успішно розвивається, справно сплачує податки до обласного бюджету, і порушень не має.

"Ми працювали над цією справою майже півроку.."

Тоді, І. Мосійчук не зупинився. Учора, військова прокуратура затримала у відділі поліції службовця "Полтавафарму" з, начеб-то, хабарем. Нардеп розмістив у себе на фейсбуці посилання на повідомлення Генеральної прокуратури про дане затримання, і від себе дописав, що підозру вручать саме керівнику підприємства.

Учора ввечері після робочого дня у Валерія Прядка провели обшук, а його самого забрали з собою невідомі силовики. На зв'язку його немає. Проте, схоже, усіма деталями добре володіє народний депутат І. Мосійчук, який викладає у соцмережі свої подробиці.

Перед сном він написав: "Дай Бог до ранку нічого не зміниться і я завтра з парламентської трибуни розповім, як треба крок за кроком викорінювати в країні політичну корупцію. Ми працювали над цією справою майже пів року..."

Зранку сьогодні Мосійчук спочатку згадав грати у Лукянівському СІЗО: "Це мабуть має мені нагадувати звідки я прийшов в українську політику..." Нардеп розмістив фото шматка грат і розповів, що це друзі випиляли його в Лік'янівці і подарували.

Потім з'явилося перше повідомлення, у якому І. Мосійчук описав історію своїх нападів і повідомив: "...Затриманий ближче до ночі і сам Валерій Прядко якому в ці хвилини правоохоронці готуються вручити підозру..."

Тут же І. Мосійчук публікує оперативні фото(!!) з моменту затримання службовця безпеки. Звідки вони у нього, якщо він не втручався і не сплановував цю картину?

Олег Ляшко відразу ж прокоментував запис: "Чудова робота поліції! Тепер головне довести до вироку суду."

У наступному пості Фб І. Мосійчук написав: "Наразі затриманим військовою прокуратурою вручаються підозри і буде обиратися запобіжний захід. За моєю інформацією військова прокуратура проситиме суд арештувати корупціонерів Прядка та його подільника з правом внесення грошової застави".

Тут же, народний депутат закликає голову обласної ради Олександра Біленького відсторонити Валерія Прядка від посади. Цю вимогу також прорекламували і поширили в Інтернет-виданнях.

"...Дай Бог до ранку нічого не зміниться і я завтра з парламентської трибуни розповім..."

Далі, І. Мосійчук вийшов на трибуну пустої Верховної Ради, розповів на відео ще раз всю цю історію, закинув зйомку на ютуб і двічі поширив цей відеоролик на фейсбук-сторінці.

У кожному пості і виступі згадується також одна і та ж цифра - 40 млн гривень. Цю суму Мосійчук вигадав ще півроку тому і з того часу згадує завжди. Сьогодні, правда і конкретизував: "Сподіваюся, що розмір застави буде не менше 40 мільйонів гривень...".

Головна увага даного шоу спрямована на депутатів обласної ради і громаду Полтавської області. Всі ці зусилля ведуть до кінцевої цілі - пустого крісла керівника ПОКП "Полтавафарм" і призначення своєї людини. Для того, щоб контролювати фінансові потоки прибуткового стратегічного підприємства, а також отримати доступ до обігу наркотичних речовин. Адже маючи ліцензію на обіг нарковмісних ліків, можна безконтрольно перевозити велику кількість нелегальних наркотиків.

17 ТРАВНЯ 2017 - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ

Сьогодні - День пам'яті жертв політичних репресій!

Шкода, що відзначаючи його, ми змушені констатувати, що і нині, в ХХІ столітті у нашій країні репресії продовжуються...

Цей день щороку відзначається у третю неділю травня.

ПРО РОСІЙСЬКУ МОВУ В УКРАЇНІ

Я завжди прагнув саморозвитку. І, звісно ж, купляв і читав багато книг. І от, якщо погляну на власну бібліотеку, виявляється, що 90 відсотків з них - написані російською мовою, а видані в Білорусі! 

Тому, в тих, хто вважає, що я як українець і патріот маю визнати російську мову "мовою окупанта", хочу запитати - А що зробила моя країна за ці чверть століття, щоб я читав українські книги? 

Російська мова мені дала знання, навчила мене, і я ніколи не буду ненавидіти її. Мова ні в чому не винна - вона не стріляє і не вбиває. Це мова того ж Льва Толстого, твори і істини якого, наближені до біблійних. Тому я ніколи не стану таким упередженим, як багато націоналістів сьогодні. Ми повинні мислити помірковано, не втрачаючи здорового глузду, і не кидатися з крайнощів у крайнощі. 

Я також запитаю у своєї країни, а скільки українських шкіл з 1991 року було відкрито у Криму і на Донбасі, скільки українських газет там було засновано? А я впевнений, що це має прямий зв'язок до окупації. 

Тому, не ненависть до російської мови повинна керувати українцями, а любов до мови своєї. 

Говоріть українською, пишіть українською, популяризуйте українську. Спрощуйте умови для видавців українських і преси української. Тоді вона природнім шляхом витіснить будь-яку чужу мову з нашої країни, з нашого народу. 

Але починати з ненависті і заборон - це шлях в нікуди... Це - визнання своєї слабкості і безпорадності...

ПРО ЗАБОРОНУ "ВКОНТАКТІ"

Багато патріотично налаштованих людей мене навіть не раз образили за останні дні за непідтримку блокування сайту ВКонтакті. Мова саме про нього, тому що сервісами Яндекс, Майл.ру, Однокласники, Рамблер я принципово ніколи не користувався саме із-за їх російського походження. 

Так от, маю сказати, що за 9 років моєї присутності ВКонтакті, я створив 22 публічні групи і сторінки та долучився редактором до двох, створених друзями. За цей час ми змогли з нуля популяризувати їх, і на сьогодні загальна кількість підписників цих спільнот складає понад 700 тисяч! 

За ці роки особисто я на своїх акаунтах опублікував 11 тисяч записів, і зробив 16 тисяч постів у спільнотах. Всі ці абсолютно безкорисливі зусилля були спрямовані лише на одне - поширення і пропаганду українських цінностей! 

Я писав про правдиву історію і свіжі новини сьогодення - все лише з одною метою, аби ще більше людей знали, наскільки Україна дивовижна, наскілька вона чудова, як ми всі маємо любити її і вкладатися у її розвиток. Не проходило і дня, щоб я не зробив хоча б одну публікацію, у якій популяризував саме українські цінності, українську історію, українських героїв, українські традиції, українську мову і культуру... 

Я робив щоденні новини з першого дня Євромайдану, у той час, коли телебачення мовчало, допомагав розшукувати рідним пропавших воїнів на Донбасі, публікував заклики волонтерських організацій про збір коштів для наших захисників. 

Останні два роки створив і вів сторінку, для якої збирав і публікував щоденні відеорепортажі з передових позицій на фронті, аби люди знали правду про війну, протидіяв пропаганді та розвінчував фейкові новини. Окремо поширював у російські спільноти правду про події в Україні. 

Забороною сайту ВК у мене відбирають те, у що я щиро вкладав частину своєї душі багато років, і робив це, наголошу, безкорисливо, задля своєї країни! 

...Так, скажіть мені, як після цього у декого ще повертається язик назвати мене "пособніком рускава міра"?! Більшість з таких людей, патріоти - лише на словах. А скільки галасу! Ганьба таким людям!

ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ... 2017

Друга Світова війна забрала у нашій родині прадіда Костянтина Федоровича Водяника, жителя Великого Перевозу, 1909 року народження, який віддав життя за свою країну і своїх рідних 26 березня 1944 року на Білоруському фронті.

Похований у селі Красниці Бобруйського району Могильовської області Білорусі. Його дружина Уляна, моя прабабуся, залишилася одна і самотужки виховувала сина і трьох доньок.

Брав у часть у війні і дід, батько мами, шишачанин Василь Хорольський. Весною 1941 року його призвали до армії. Молодого і загартованого юнака відразу ж записали у моряки. Він дуже радів, адже з дитинства мріяв про море і кораблі. Тільки не знав ще тоді, яка доля чекала його попереду - за кілька місяців прийшла страшна звістка про війну.

Свій бойовий шлях Василь розпочав у Севастопольській школі зв'язку і після її закінчення став морським піхотинцем. У боях під Євпаторією отримав перше поранення. Друге – під час оборони Севастополя. У числі останніх захисників був вивезений на Велику землю.

Зимою 1942 року долав льодові траси Азовського моря. Коли німецькі бомбардувальники розбили корабель, на якому служив дід, майже всі загинули, а він, поранений, вхопився за уламок корабля і тримався у льодяній воді, поки його випадково не врятували шведські моряки.

З 4 по 16 вересня 1943 року дідова рота розвідки тримала плацдарм, розміром 28 квадратних кілометри, Малої землі. Коли підійшло підкріплення, живими залишилося тільки двоє. Під кінець, поряд ще й розірвався снаряд, і вибуховою хвилею бійця відкинуло у глибоку воронку. Контуженого і з роздробленою рукою його знайшли санітари і відправили у шпиталь.

Коли видужав – знову на фронт. У січні 1944 року отримав нове поранення, лікувався у шпиталі, а потім його відправили у Балтику.

Після закінчення війни Василь Хорольський ще залишився служити матросом у Балтійському морі на трофейному кораблі. А 1948 року повернувся у Шишаки з орденами Червоної зірки і Великої Вітчизняної війни, медалями «За відвагу», За оборону Севастополя і За оборону Новоросійська.

Але, пройшовши такий тяжкий і героїчний шлях війни, дома його чекала страшна звістка – тут дізнався, що дві його сестри Марія і Явдоха, яких окупанти забрали працювати у Німеччину на лаковій фабриці, тяжко захворіли там і померли.

Назавжди пам'ятатиму розповіді прабабусі та діда-героя про ті страшні і тяжкі воєнні часи. Коли в дитинстві слухав їх, ніколи б не зміг повірити, що не минеться і століття, як до нашої країни прийде нова війна - а окупантами і фашистами будуть нащадки колишніх героїв Другої світової, які разом з нашими предками звільняли нашу землю від ворога...

САМОТНІСТЬ ЗАГАРТОВУЄ

Мій дід все життя любив будувати з дерева. Коли він виготовляв новий виріб, він завжди робив заготовки з дерев, які росли не в лісі, а поодинці. Говорив, що це - найміцніший матеріал, адже він вистояв найсильніші вітри, дощі і грози. А дерева, що росли в хащах, захищали один одного і ніколи не відчували опору стихії... "Тому ніколи не бійся самотності, - говорив він. - Вона загартовує тебе, робить сильнішим. Так ти вистоєш всі життєві стихії, і досягнеш більшого, ніж ті, хто постійно перебуває в натовпі інших".