Як Ви думаєте, що буває з вашими ворогами, коли їх немає поруч? А якщо Ви закохані, і ваша кохана людина десь сама по собі? А коли Ви згадуєте про найрідніших, коханих і дорогих Вам людей, а їм немає часу до Вас? А коли Ви один, і не знаєте, чи бути одному зараз, чи може Вам потрібна підтримка? Поділитися з кимось думками і переживаннями, чи побути з ними наодинці і тримати їх у собі? Піти, або залишитися? Сховатися чи лишатися на виду? Або не звертати на те, що хвилює, уваги, і йти вперед? Йти, не зупиняючись, пробиваючи собі шлях, йти напролом...
Найважливіше - зупинитися, зрозуміти, де ти, побачити напрямок і тільки потім іти далі. Йти далеко, не боячись перешкод і людей, з якими вам не по дорозі. Відкинути все зайве, залишатися самим з собою, зі своїми мріями. Не слухати тих, хто намагається Вас зупинити, або затримати. Слухати тільки себе, свою інтуїцію і серце.
Тоді помилитися буде просто неможливо. Тільки самому можна знайти те покликання, яке дав тобі при народженні Бог. І коли ти знайдеш себе і свій шлях, ти знайдеш на ньому тих попутників, які були запропоновані тобі долею. Якщо йти своїм правильним шляхом, всі, хто зустрінуться на ньому - це твої люди.
Немає коментарів:
Дописати коментар