ЧИМ ЖОРСТОКІША ВІЙНА - ТИМ БЛИЖЧЕ СПАСІННЯ

..."Почуєте про війни та воєнні чутки. Але не лякайтесь, бо ж належить тому бути.. І повстане народ на народ, і царство на царство.. Все це початок хвороб... Тоді будуть завдавати вам страждань і убивати вас.. І тоді спокушаться багато, і один одного будуть зраджувати, і зненавидять один одного.. І по мірі примноження беззаконня, в багатьох охолоне любов.. Перетерпівший же до кінця - спасеться"...

Все йде по плану Божому.. Тому, друзі, тримайтесь, і не згубіть себе в ці останні найважчі дні!

На численні прохання: МІЙ ПОЛІТИЧНИЙ ШЛЯХ

Політиком, по суті, я став 1999 року, коли будучи випускником Шишацької гімназії написав у Шишацьку районну газету "СЖ" статтю, в якій довів економічну нереальність програми кандидата в президенти України комуніста Симоненка, і закликав шишачан прийти на вибори і обрати демократичний шлях розвитку країни. Хоча, якщо копнути глибше, у другому класі мене висварила вчителька за те, що я не знав, що в той день був день народження лєніна. Я заперечив, що не зобов'язаний знати, коли день народження у якогось лєніна, із-за чого до кінця уроку відстояв у кутку класу, а на перерві вчителька мене повела до директора. Так почався мій спротив проти радянського режиму у 1989 році)) 

2001 року я вступив до політичної партії Український Народний Рух аби долучитися до національно-державного розвитку. З цією політсилою я пройшов шлях до Помаранчевої революції 2004, учасником якої був з першої ночі до інавгурації Президента. На Майдані я усвідомив, наскільки багато все-таки залежить від самих нас, і що історія твориться в цю саму мить, і її можна змінювати. Я захотів мати можливості здійснювати зміни на краще. 2005 року вперше балотувався до Шишацької районної ради по партійному списку партії "Пора", партія не пройшла відсотковий бар'єр.

2007 року з друзями-побратимами у Шишаках створили і зареєстирували районну молодіжну громадську організацію "Молодь Шишаччини ХХІ". Виключно власними зусиллями почали вносити в молодіжне життя цікаві заходи, і по-новому оживили молодь. А уже 2008 року наше об'єднання ввійшло до спілки молодіжних організацій Сумської, Полтавської та Чернігівської областей та стало партнером європейської молодіжної кампанії "Всі різні - всі рівні". У наших спільних заходах у Шишаках, навіть, брала участь нинішня очільниця одеської митниці киянка Юлія Марушевська) 

2010 року президентські вибори виграв В. Янукович, і я долучився до Всеукраїнського об'єднання "Свобода" - прогресивної націоналістичної сили, яка оголосила рішучий спротив реваншу "регіоналів" і проросійських політиків. У партійному списку "Свободи" того ж року я балотувався в депутати Шишацької районної ради - партія не пройшла прохідний бар'єр. 

2012 року я познайомився з багатьма молодими полтавськими політиками, серед яких були тоді ще кандидат в народні депутати Сергій Каплін та його помічник Валерій Прядко, основоположники Руху простих людей - нового всеукраїнської громадсько-політичної сили, яка зародилася на Полтавщині. У 2012 році Сергій Каплін після феєричної перемоги на виборах у Полтаві був обраний народним депутатом, в перший же рік він був визнаний відкриттям нового парламентського скликання. На виборах 2014 року став народним депутатом вдруге, виникла Партія Простих Людей.

Ми почали зародження і створення абсолютно нової політичної сили. Бо побачили, що злочинці, які знаходяться при владі, не люблять Україну і українців, вони ласі лише до її грабунку. Партія простих людей - рідна мені партія, і, в будь-якому разі, з нею я пройду до кінця шлях відстоювання державних, національних, соціальних, і демократичних інтересів України. Сподіваюся, ми швидко побудуємо заможну Україну з достатком для українців. І передати з честю державну політику молодому поколінню, аби присвятити себе сім'ї та творчості.

ЖИВІТЬ В МИРІ, ДОБРІ І ЛЮБОВІ! або ЯКИМ "СЛОВОМ" Є БОГ?

Всі ми хочемо жити в мирі, добрі і любові. Єдиний спосіб наближати себе до омріяного щастя - це думати про нього і безперервно утверджувати його в собі. Ми  постійно перебуваємо в боротьбі за краще життя. І боротьба ця, в першу чергу, відбувається у нас в голові. Які думки переважають у нашій свідомості, таке життя ми і отримуємо. Наш розум - це поле бою Бога з дияволом. Саме наше мислення визначає, чи навколо нас буде мир, любов і добро, чи жорстокість, ненависть і злорадство. Все породжує наша думка, наше слово.

Пам'ятаєте "Слово у Бога"? А "Слово і є Бог"? Це значить, що думка і слово має божественну силу. Наші думки - такі ж животворчі, як і та Сила, яка створила Світ, вони є частиною Її.  Про що ми думаємо - те і отримуємо. Наші постійні думки втілюються, хочемо ми цього чи ні, Але якими ми їх породжуємо - ми самі обираємо.

Вся суть і життя, і майбутнього у "Слові". Позитивне Слово - це Бог, негативне - це диявол. Хто з них є творцем вашого життя? Що ви утворджуєте в собі, а отже з чого складається ваша дійсність - з щирості, любові, добродушності, справедливості чи неправди, ненависті, злорадства і нещастя? Ми будуємо наше життя із своїх думок. Щоб отримати бажане, потрібно думати про нього. "Вірте, що отримали - і буде вам". Хіба не диво? Просто уявіть і думайте - і отримаєте. "Кожен, хто просить, отримує".

Якщо говорити про зло і жорстокість, це - породження негативного мислення. Це не наші думки, по-природі. Бо наша природа - від Бога. А ми знаємо, яким був Христос. Він спеціально з'являвся на Землі , щоб показати людству, якою насправді створена людина - доброю, щирою, люблячою і турботливою. Те, якими стали люди - це породження диявола. Він посилає нам думки ненависті, образ, злорадства, жорстокості, обману, насильства і їм подібні, аби знищити людський розум, довести його життя і його самого до смерті. Диявол - володар смерті. Бог - володар життя. З ким ви хочете Бути?

Залишайтесь з Богом, адже так ви зіллєтесь з Ним навічно. Творіть своє життя з миру, добра і любові. Просто пам'ятайте головне - вашим зв'язком з Богом, інструментом до необмежених здійснень є Слово. Не потрібно ускладнювати собі життя зайвими спутаними думками. Хочете щастя? Постійно тримайте у своїй уяві і повторюйте життєтворне Слово Щастя. Хочете любові - утверджуйте так же само в собі Слово Любов. Якщо ви прокручуєте у своїй уяві безперервно слова любов, добро, правда, щастя, радість, то ваша підсвідомість програмується ними і передає цю інформацію Богу, який потім приносить у ваше життя те, що ви "попросили". Живіть в мирі, добрі і любові!

ЧОМУ УКРАЇНА БАГАТА, А УКРАЇНЦІ БІДНІ

Друзі, ось вам відповідь на всі питання..
Чому Україна багата, а люди бідні?
Чому держава не розвивається?
Чому народ живе все убогіше?
В чому корінь проблем, і з чим потрібно боротися..

Саме сьогодні про це говорили з товаришем, - про те, що понад 50 відсотків грошей в Україні перебувають у тіні, в корупційних схемах, звідки ніколи не потрапляють в руки українців і в бюджет держави. А це гроші українців! Кожного з нас з вами. Багатства країни і сама країна не належить народу, вона належить одним і тим же закритим групам людей, які контролюють "свою" владу, і заробляють на цьому, читай, людей грабують, обдирають, а самі з жиру бісяться..

Зауважте, що американські мільйонери, які заробляють свої статки завдяки власному інтелекту і власній праці, бо там масштабно красти не дозволяють, носять простий одяг, звичайні телефони, годинники.. Бо вони знають ціну кожному долару і зусиллям, які потрібні, щоб його заробити..

А наші олігархи і можновладці, які, навпаки, пограбували державу з її народом, купляють найдорожчі автомобілі, найелітніший одяг, та що там говорити - справляють потреби у золоті унітази.. Вони настільки відчувають безкарність, що, не те щоб не приховують награбоване, а навпаки, хизуються, хто більше украсти зміг. На наших з вами очах! Бо кримінальний світогляд вніс у суспільство такі поняття - чим більший ти злочинець, тим поважніша ти людина. А це вже не по-українськи, товариство! Тому ТРЕТЯ ХВИЛЯ РЕВОЛЮЦІЇ МАЄ ОСТАТОЧНО ЗНИЩИТИ КРИМІНАЛЬНИЙ МЕНТАЛІТЕТ!

ЯК ВЛАДА МАНІПУЛЮЄ СВІДОМІСТЮ ЛЮДЕЙ НА ВИБОРАХ

Як влада маніпулює свідомістю простих людей, аби будь-якою ціною перемогти на місцевих виборах. 

Обмовився з датою виборів президента, вибачайте.

ТИМОШЕНКО, ЯЦЕНЮК І ПОРОШЕНКО ПІДПАДАЮТЬ ПІД ЛЮСТРАЦІЮ ТАК ЖЕ САМО, ЯК І "РЕГІОНАЛИ"

Після позбавлення влади Януковича, ми повторюємо помилку Помаранчевої революції - прибічники президента-вигнанця залишаються на свободі, не несуть ніякої відповідальності за грабіж країни, за сепаратизм, за смерті невинних українців.

Більше того, ми дозволили їм знову прийти в парламент, створюємо всі умови для реваншу під масками інших політичних сил. Бандити і корупціонери і досі у владі, досі масштабно обкрадають народ, безкарно жирують, а на сході щодня проливається кров..

Народ України повинен рішуче тиснути на владу! Злочинці не несуть відповідальності, реформи не здійснюються, ціни ростуть, а зарплати залишаються на місці. Більше того, під час війни та кризи нетверезий Яценюк і Тимошенко цинічно реготали у парламенті. Вони з нас щодня регочуть, українці! 

Сьогоднішня влада, в більшості своїй, це - діти того самого режиму, тої самої системи, яку тимчасово поборов Майдан. Але змін в Україні не відбудеться до тих пір, поки не буде завершена перервана війною Революція, поки більшість не усвідомить - відповідальність за те, що проливається кров українців, лежить, не так на Путіні, як на українському парламенті і уряді!

Багато хто не розуміє, що Визвольна революція - це не усунення від влади Януковича і приведення до неї Тимошенко чи Яценюка, а зміна всієї системи і повне оновлення влади загалом. І Тимошенко, і Яценюк, і Порошенко, так же само, як і багато інших членів екс-опозиції, підпадають під люстрацію разом з "регіоналами". 

Тому наступним кроком революції повинен бути позбавлений влади Яценюк і його "стара-нова команда "бютівців", а завершальним - Порошенко і його "стара-нова "партія регіонів"..

І ми почнем зростати, Українці!

ЯК ВПЛИВАТИ НА ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

Люди рідко звертаються до депутатів, які можуть і мусять вирішувати питання, що турбують мешканців міста та району. Виборці не користуються такою можливістю, бо мають лише приблизне уявлення про способи впливу на депутата.

Варто знати, що існують відповідні правові механізми, які дають вам змогу вимагати від ваших обранців реальних дій, виконання своєї програми, обстоювання ваших законних інтересів, а не просиджування депутатського терміну без роботи.

У статті 11 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" сказано, що депутат "є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу та їм підзвітним", тобто повинен підтримувати зв'язки з виборцями - відповідною територіальною громадою, громадськими організаціями та трудовими колективами.

На ім'я депутата можна надіслати звернення з викладеною проблемою чи питанням. 

Іншою важливою формою зв'язку депутата з виборцями є виконання доручень виборців, коли на зустрічах з депутатом люди можуть покладати на нього вирішення питання, важливого для їх громади. Такі доручення можна покладати на депутата протягом усього терміну його повноважень.

Також кожен депутат повинен особисто приймати виборців з тих питань, які належать до його компетенції. А кожні півроку він має інформувати виборців про роботу ради та її органів, а, особливо, про виконання місцевого бюджету, прийнятих рішень, доручень виборців, планів і програм. Кожен депутат місцевої ради має, щонайменше, раз на рік звітуватися перед виборцями і об'єднаннями громадян про свою роботу і ради загалом. Закон передбачає і неперіодичні звіти, якщо цього вимагають виборці або органи самоорганізації населення (вуличні комітети, будинкові комітети). 

І так само, як і народному депутатові, виборець може подати особисту пропозицію, заяву чи скаргу. Такий документ складається у довільній формі, але прохання має бути чітко сформульовано.

Важливим засобом впливу на депутата є контроль громади за його діяльністю через громадські слухання, місцеві ініціативи і загальні збори. На жаль, ця інституція у країні перебуває лише в стадії становлення, хоча перед громадою відкриті досить широкі можливості впливу на процес ухвалення рішень.

Активна громада може встановлювати такі принципи та правила у взаєминах з місцевими органами влади, за яких її позиція буде визначальною. 

Громадянське суспільство починається там, де громада розуміє свій вплив і активно управляє владою. Там, де громада пасивна, там громаду дурять і обкрадають.

Для конструктивної взаємодії виборця і депутата будьте проінформованими у цьому полі вам допоможуть Закони України "Про статус депутатів місцевих рад" і "Про місцеве самоврядування в Україні". 

Усіма перевагами демократії можна користуватися лише тоді, коли люди будуть брати участь у політичних кампаніях, у розв'язанні проблем своєї громади - коли відносини між нею та владою будуватимуться на засадах нерозривної співпраці й постійної взаємодії.

Чим більшу активність виявляє громада, тим глибше влада усвідомлює свою відповідальність перед нею.

ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА, ЯКІ ЗАБУВ АБО НЕ ЗНАЄ ПРЕЗИДЕНТ

У часи Київської держави основою війська була дружина князя, до якої входили люди з вищих верств населення! Бій з ворогом починав князь, який стояв поперед війська і першим кидав спис у бік ворога! 

Військо козацької України очолював гетьман і козацька старшина - найвища верства населення! Коли козацьке військо йшло на війну, попереду ішов гетьман. Саме він закликав до бою і першим кидався у бій!

Головна суть цих військових традицій - чим вищий пост людина займала у державі, тим більшим обов'язком її було захищати рідну землю! 

А зараз? А нині наш головнокомандуючий і його оточення сидять у затишних київських кабінетах і кидають першими у бій молодих хлопців, у яких тільки починається життя. І це все - у гібридній війні, при закулісних домовленостях з ворогом!

КІНО - НАЙКРАЩА ІДЕОЛОГІЧНА ЗБРОЯ І МЕТОД ІНФОРМАЦІЙНОГО ВПЛИВУ

Одним з найперших завдань у сфері культури держава повинна забезпечити розвиток українського кіномистецтва, і на державному рівні підтримати кіновиробництво, прийнявши відповідні програми розвитку українського кіно та виділивши для цього необхідні кошти.

Кіно - це не просто мистецтво, це - ідеологічна зброя і метод інформаційного впливу. Нашій духовно багатій нації є що розповісти світу і про свою історію, і про свої цінності, які набирають популярності в інших країнах. Я вважаю, що тільки недолуга влада може так нерозумно вчиняти по відношенню до власного кіновиробництва, залишивши його напризволяще, бо не підтримувати своє кіно може лише або дурень, або свідомий ворог. 

Думаєте, Росія витрачає сотні мільйонів щороку на кіновиробництво, тому що вона високо культурна держава? Звичайно, ні. Завдяки цьому вона здійснює інформаційну окупацію нашої з вами свідомості, щоб потім ми не чинили опору танкам, які після цього приїдуть на нашу землю. "Русскій мір", в першу чергу, приходить в голови людей, а вже потім закріплюється зброєю. Ми це добре побачили на прикладах Криму і Донбасу. 

Якби Україна мала свій кінематограф, так же само і книговидання, українську пресу, то не було б сьогодні окупованих територій, ніхто б не допустив початку цієї страшної гібридної війни.

ТРЕТЯ ХВИЛЯ РЕВОЛЮЦІЇ МАЄ ОСТАТОЧНО ЗНИЩИТИ КРИМІНАЛЬНИЙ МЕНТАЛІТЕТ

Друзі, ви помітили, що американські мільйонери, які заробили свої статки завдяки власному інтелекту і власній праці, бо там масштабно красти не дозволять, носять простий одяг, звичайні телефони, годинники.. Бо вони знають ціну кожному долару і зусиллям, які потрібні для того, щоб його заробити..

А наші олігархи і можновладці, які, навпаки, накрали(!) неймовірну кількість грошей, купляють найдорожчі автомобілі, найелітніший одяг, та що там говорити - навіть потреби справляють у золоті унітази.. Бо, якщо у тебе годинник менш ніж за $ 100 тисяч, "пахани не так зрозуміють"..

Я хочу сказати головне - вони вже настільки розслабилися, що, не те що не приховують награбоване, а навпаки, хизуються, хто більше зміг украсти. На наших з вами очах! Бо наш кримінальний менталітет вніс у суспільство такі поняття - чим більший ти злочинець, тим поважніша ти людина. А це вже не по-українськи, товариство! Тому третя хвиля революції буде набагато жорстокішою за попередні, проте, нарешті, останньою..

ПРО БЕЗТАКТНІСТЬ НАШИХ ДНІВ

"Чому ти такий худий? Чому ти і досі не женився? Чому досі не завів дітей? Чому ти так посідів? Чому ти не п'єш, що з тобою сталося?".. Згадуючи питання, які найчастіше задають люди при зустрічі, стає зрозуміло, що навколишніх не хвилюють наші справжні почуття, їх завдання - вибити нас з колії, примусити засумніватися у своїй власній значимості. Одного разу, не витримавши, і поставивши на місце чергового "розпитувача" я почув здивування: "А що я такого спитав?"...

Для мене не існує виправдань в таких речах.. Знаю, що я не дозволяю собі підкреслювати чиїсь недоліки чи наголошувати на тому, що можна вважати вадою конкретної людини. У людей на язиці лише те, що хвилює тільки їх самих, а ваше життя, насправді, їх не хвилює. Вони не хочуть бути тактовними і вихованими. Їм зручніше підкреслити ваш недолік, щоб хоч так відчути себе в чомусь кращим.

На цю тему є вислів німецького письменника Пауля Хейзе - "Дурні люди ще можуть бути тобі корисні, тому що всякий щось та й знає і вміє, але якщо безтактні тебе оточують, то це може довести тебе до повного відчаю". І чоловік був повністю правий.. Отакі от життєві обставини, які стали хорошими життєвим досвідом, і навчили відрізняти людей.

МИ ПОВТОРЮЄМО ПОМИЛКИ МАЙДАНУ-2004!

Позбавивши влади Януковича, ми повторюємо помилку Помаранчевої революції - прибічники президента-вигнанця залишаються на свободі, не несуть ніякої відповідальності за грабіж країни, за сепаратизм, за смерті невинних українців. Більше того, ми дозволили їм знову прийти в парламент, створюємо всі умови для повного реваншу. Вчорашні "регіонали" досі у владі, донині безкарно живуть і жирують, а на Сході щодня проливається українська кров..

Народ України має більш рішуче тиснути на владу. Злочинці не несуть відповідальності, реформи не втілюються, ціни ростуть, гривня обезцінюється, зарплати лишаються на мізерному рівні. Більше того, ми спокійно дивимося, як під час війни і кризи Яценюк і Тимошенко цинічно регочуть у парламенті! Вони насміхаються з усіх українців. Яких багато років нещадно грабують.

Сьогоднішня влада, у більшості своїй, це - діти того самого режиму і тої ж системи. Не відбудеться змін в Україні до тих пір, поки ми не усвідомимо - відповідальність за те, як живуть люди в цій країні, чому проливається на війні кров українців, у першу чергу, лежить, не на Путіні, а на українському парламенті, президенті і уряді!

ПРАГНІТЬ ДО ЛЮДЕЙ, КРАЩИХ ЗА ВАС!

Завжди прагніть до людей, які сильніші вас, розумніші вас, багатші вас, щасливіші вас - вони спонукають вас ставати кращим, підніматися до нових висот. Бо коли ви оточуєте себе людьми меншовартісними, ви опускаєтеся до їх рівня, звикаєте до простоти і примітивізму, і поступово починаєте помирати..

МИ БЛИЗЬКІ ДО ДРУГОГО ПРИШЕСТЯ ХРИСТА

Переусвідомивши події, які відбуваються на нашій планеті, охвативши розумінням, скільки мільярдів людей страждає і зазнає болю, і усвідомлюючи, настільки розумно сформований світ, не можливо повірити, що все створено "просто так", для того, щоб бути зруйнованим чи знищеним, не залишається ні найменших сумнівів, що той могутній Розум, який дав життя Сонцю, "запустив" навколо нього нашу дивовижну планету, "заселив" її розумними мешканцями, дав усе для життя і розвитку, скоро втрутиться в перебіг подій і врятує світ від загибелі. 

Земля ще ніколи не була так близька до Армагедону. Лічені роки, місяці, а можливо і дні залишаються до того моменту, про "час якого не знає ніхто, лиш тільки Отець".. "Бо якби не скоротив Він ті дні, не залишилося б нічого живого".. Те, що світ іде до розрухи - це природньо, так мало бути. Так же, як має бути і те, що скоро "всі побачать, як Спаситель спускається з небес"... Погляньте, що відбувається на планеті - Він уже наближається до Землі!

МИ СИЛЬНІ, КОЛИ МИ ОБ'ЄДНАНІ

Ми сильні, коли ми єдині!
Тільки єдність і колективна ідея дає силу, спроможну перемогти неможливе!

ЩО ГОТУЄ ДЛЯ МЕНЕ ДОЛЯ?

Останні дні дивним чином у моєму житті почали з'являтися різні, здавалося б, уже забуті люди з минулого життя.. То випадкові зустрічі, то неочікувані листи.. Різні люди, які колись мали вагоме значення у моєму житті, зовсім випадково то зустрічаються на вулиці, телефонують, то пишуть повідомлення.. Люди з різних міст, абсолютно по-різному зі мною пов'язані, екс-колеги, екс-партнери, старі друзі, з якими давно доля вже розвела, знову поруч.. Таке враження, немов обставини схиляють мене згадати і пережити найважливіше ще раз, щось переусвідомити... Немов життя перемотується, як плівка.. Не хочеться зайвого драматизму, але.. що ж готує мені доля?

ПЕРЕМОЖНИЙ СОН

Місяць назад мені приснився сон, немов брав участь у визвольних боях у складі української армії. Ми гнали ворога все далі на схід, їх техніка навколо горіла, а вони гинули і втікали.

Минувши кордон, гнали їх все далі російськими полями, і ворогів ставало все менше. Ми йшли все вперед, минаючи уже згоріле і назавжди знищене вороже військове залізо...

Раптом я вибіг наперед, і побачив, що попереду ворогів більш немає. Переді мною розкривався мирний степ, вкритий зеленою травою, поодинокими деревами, а зверху в блакитному небі світило Сонце. Далі попереду скрізь був МИР. 

Обернувшись, побачив радісні обличчя військових побратимів. Хтось голосно і радісно викрикнув: "МИ ПЕРЕМОГЛИ!!!)))" І ми спокійно поверталися назад, в Україну, нести своєму народу звістку про перемогу - про закінчення війни, про перемогу життя над смертю. Яке ж це було відчуття!!!

Я з самого початку вірю у наш переможний успіх, і цей сон лише утвердив мою віру.  Вірю, що ще переживу те живе і потужне відчуття, але вже справжнє, дійсне. 

Відчуєте його і ви! Бо ми приречені на Перемогу! Слава соборній Україні!

Читайте також:

Сон із темної тиші

НЕ РОЗУМІЮЧИ, КУДИ ІДЕМО, МИ ЗАЛИШИМОСЬ НА ЗАДВІРКАХ МИНУЛОГО

У сучасному глобалізованому світі поняття націоналізму і патріотизму стають пережитками часу.. Ми втратили ту епоху, коли потрібно було створювати національну державу - уже пізно. Актуальними сьогодні є розвиток інформаційних технологій, електронних ринків, науки, космічної галузі, впровадження нових технологічних стандартів у всі без виключення сфери життєдіяльності, створення абсолютно нової економічної моделі і нової системи суспільного устрою..

Не варто рівнятися на Європу чи США. В тому вигляді, в якому вони існують сьогодні, вони живуть востаннє.. Їх, як і всю людську цивілізацію загалом, теж не оминуть зміни.. Ми з вами знаходимося на порозі нової епохи, яка стосуються всього людства, а не тільки України чи європейського континенту.. Підніміться над Землею хоча б до рівня хмар, подивіться згори і зрозумійте, що ті насущні проблеми, якими переймаються більшість людей, нічого не варті, і повністю безглузді...

Людство заборсалося в болоті фальшивої свідомості.. І серед них ми, українці.. Ми вже не матимемо своєї національної держави, уже немає часу для цього.. Але ми ще можемо встигнути зберегти своє людське єство і стати основоположниками нової структури світу. Повести за собою інші народи.. Але для початку потрібно зрозуміти, якого майбутнього ми чекаємо.. Не розуміючи, куди ідемо, ми залишимось на задвірках минулого..

ПОЗБУТИСЯ СОВКОВОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІКИ - КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ

Україна має найбільші ресурси в Європі, але серед європейських країн ми маємо найменш розвинену економіку. Називають це - проблемами в економіці. Але, якщо ресурси в нас є, то проблеми не в економіці - проблеми в управлінні економікою.. У світі багато країн, які не мають ресурсів, але є успішними.

Якщо управління економікою неефективне, отже - неефективні управлінці. Отже уряд, і влада загалом, не справляються з покладеними на них НАРОДОМ обов'язками. Україна потребує нового складу Кабінету міністрів!

Ми неймовірно багато втрачаємо, відкладаючи реформи, не впроваджуючи змін в економічну модель. Відсутність боротьби з корупцією залишає значну масу коштів у тіні. Кожен втрачений день сьогодні - на місяць віддаляє той час, коли ми побачимо розвинену Україну. 

Прямо зараз перед нами стоїть ключове питання - або ми приймаємо якесь рішення, або погоджуємось з тим, що є. Або ми обираємо шлях розвитку західної Німеччини чи Південної Кореї, або ж відсутність такого рішення означатиме, що ми обрали шлях східної Німеччини або Північної Кореї. Прямо зараз перед нами постав цей вибір!

УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ СМІЛИВІШІ ЗА ЧОЛОВІКІВ У ВЛАДІ

У наших міністрів і депутатів героїзму і сіливості менше, ніж у цих українок - на патріотах сьогодні і тримається нація.. Владі має бути соромно, що, в той час, як молоді дівчата захищають Україну, вона в питаннях захисту держави і проведенні реформ поводиться так, "ліш би Путіна нє обідєть"..

Відомо, що у нас немає війни з Росією (Порошенко), ми не воюємо з російськими солдатами (Муженко) і нам не можна критукувати владу бо "Росія тут же нападе" (Геращенко).

Також ми не можемо вийти з СНД, розірвати дипломатичні стосунки і ввести візовий режим з Росією (Клімкін) і заявити в РБ ООН про її агресію (Сєргєєв), бо "нам це невигідно".

Ми зобов'язані купувати у Росії вугілля, світло, газ та уран, і в обмін на це постачати продукти, світло та все інше до Криму, бо "інакше ніяк" (Демчишин).

Ми також не можемо вигнати з України російські банки, чи навіть обмежити їх діяльність внутрішнім ринком (Гонтарєва).

Ми не здатні припинити міжнародні договори, в тому числі у воєнній сфері (Клімкін) чи припинити постачання їй товарів подвійного призначення (Малиш).

Ми, навіть, не можемо відстрілюватися (Муженко), бо такі у нас з Росією міжнародні угоди.

Не вийшло побудувати "новоросії", то тут побудують "малоросію" - таку країну будує сьогоднішня влада України.

На фото: "Жіноча Січ" - жіночий підрозділ, який входить до складу ВО "Тризуб" ім. Степана Бандери, основними завданнями якого є активне залучення українського жіноцтва до боротьби за УССД через вишкільну роботу, пропаганду, просвітницьку роботу та суспільну.

НА ЗЛОДІЄВІ ШАПКА ГОРИТЬ

Дивлячись, як сьогодні партія "Народний фронт" усіма силами опирається боротьбі з корупцією в уряді, застосовуючи інформаційну брехню проти депутатів, використовуючи підконтрольну їм міліцію, блокуючи трибуну всією фракцією, хочеться згадати давно відому всім приказку "На злодієві шапка горить".. 

Наша стара владна номенклатура звикла жити в корумпованій системі, в якій дозволяє собі все, що хоче - а масштаби пограбування державних багатств і грошей просто таки вражаючі.. Все це - із-за безкарності і безвідповідальності, які роками існують як звичайний порядок у нашій країні.. Ви думали стане краще після того, як Янукович утік? Та не буде! Поки до влади не прийдуть ті, хто його вигнав. Поки до влади не прийде народ України! 

Хто такий Яценюк і "Народний фронт" - популіст, брехун, вор та його команда - так я назву їх простими зрозумілими словами. Яценюк тихо потирав руками від радості, коли втікав Янукович з України, якого ті ж свободівці, які одні з перших прийшли на Майдан на захист держави, ціною життя вигнали з країни. А сьогодні ті ж свободівці, які відстоюють інтереси Майдану, той курс, який обрав народ, за словами яценюківських прихвостнів Геращенка та інших - "агенти кремля".. У яценюківців "агентами кремля" уже є депутати-націоналісти з ВО "Свобода", депутат-полтавець Сергій Каплін, представники інших фракцій, які вимагають розслідувати корупційні злочини уряду.. 

Схоже, що ті, хто знову повернулися до влади, не зрозуміли, що Визвольна революція гідності - це не усунення від влади оточення Януковича і заміна його іншою олігархічно-корупційною групою, а - зміна всієї системи і повне перезавантаження владної політики України.. Це зміна цінностей, зміна поколінь, реальне оновлення країни.. Це не зміна прізвищ на посадах, це зміна системи.. 

Народ України, спокон віків свободолюбивий, ніколи не боротиметься за нові-старі імена в політиці, він бореться за свою ідею - розвинену Україну! Тому з вами чи без вас, - я звертаюся до чиновників, які не дотримуються ідеологій Майдану, які забули, чого вимагає народне Віче, - система української державності все-одно буде змінена.. І якщо ви не погоджуєтеся з курсом реальних змін, природній процес розвитку змете вас на смітник історії.. 

Сьогодні є чітка позиція - хто потрібен Україні, хто не потрібен, хто за Україну , хто - проти.. Так от, взірцем в даному випадку є ідеї та принципи, які озвучив Майдан. Тому, Україні потрібні не ті, хто показушно одягає вишиванки, а ті, хто не краде, не брехливі популісти, а чесні люди.. Тому уряд буде змінюватися до тих пір, поки його чиновники не перестануть красти державні гроші, а почнуть втілювати важливі реформи для розвитку країни.. Це боротьба совкової олігархічно-корумпованої системі з молодим поколінням, яке намагається будувати нову країну - Україну правову, демократичну і соціальну. І революція переможе! Ми будемо жити не "по понятіях", а по закону! І ніхто більше не уникатиме відповідальності за корупційні злочини! Ніхто!

Партія "Народний фронт", яка отримала велику підтримку на виборах, сподівался тихо розкрадати державу, використовуючи такий квотум довіри, і розсадивши своїх людей на посади у владі. Але вони не зрозуміли одного - України попередньої вже немає. Безкарності і безвідповідальності, яка була раніше, вже немає і не буде! 

А тим більше, якщо грабувати народ у той час, коли проти нього іде війна, посилати молодих хлопців на смерть, і не доплачувати їм зарплати, не надаючи належного захисту, дерибанячи продуктове забезпечення, продаючи на ринках військову форму і спорядження, які надають нам як благодійну допомогу інші країни, то за це потрібно карати за давніми козацькми традиціями!

Кому ще не зрозуміло - учора Янукович, сьогодні - Яценюк, завтра - ще хтось, але скільки б злочинців не прийшло до влади, народ України очищатиме владу до тих пір, поки в ній не буде місця корупціонерам, брехунам і ворюгам! Революція буде завершена! Все, що сьогодні - це тимчасове і перехідне. Український народ переможе. Хто ще не зрозумів - Майдан живий! Він сьогодні не в центрі Києва, а в серцях українців по всій країні, і він продовжує боротьбу до остаточної перемоги! А нашою остаточною перемогою, ще раз наголошу, є Україна правова, демократична і соціальна з чесною народною владою!

ГЕРОЇЧНИЙ ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ

Героїчне життя, сповнене подвигів, залишив у моїй пам'яті про себе мій дідусь, батько мами Василь Хорольський, учасник Другої світової війни, якому сьогодні, 7 квітня, - 93а річниця дня народження. Тому хочеться згадати його героїчний життєвий шлях, який судилося йому пройти. 

Хорольський Василь Іванович народився 1922 року в Шишаках на Полтавщині. Сім’я мала землю і багато худоби, тож Василю, найстаршому в сім’ї серед дітей, змалку довелося багато працювати по господарству. Мав він молодших трьох сестер та брата. 

У школі Василь вчився дуже добре, особливо мав хороші знання з математики, але встиг закінчити лише 6 класів. 1933 рік, на жаль, не минув родину – саме в цей час померла мама. П'ятеро дітей залишилися на руках у батька та бабусі. Згодом батько одружився вдруге, і в родині з'явились ще два сини.

Старший Василь пас худобу, працював у полі і допомагав батькові на пасіці. А весь вільний час, хоч його було і мало,  він дуже любив читати книги. Одного разу йому трапився роман О. Новикова-Прибоя «Цусіма» про морську битву під час російсько-японської війни 1905 року. Ця книга його так вразила, що він перечитував її ще декілька разів, і з тих пір почав мріяти лише про море і кораблі.

Весною 1941 року Василя призвали до армії. Молодого, красивого і фізично загартованого юнака відразу ж записали в моряки. Отак почала збуватися його дитяча мрія. Та тільки не знав він ще тоді, яка доля чекала його попереду - за кілька місяців прийшла страшна звістка про війну.

Свій бойовий шлях Василь Хорольський розпочав у Севастопольській школі зв'язку і після її закінчення став морським піхотинцем. У боях під Євпаторією отримав перше поранення. Друге – під час оборони Севастополя. У числі останніх захисників був вивезений на Велику землю. Зимою 1942 року долав льодові траси Азовського моря. Коли німецькі бомбардувальники розбили корабель, на якому служив Василь, майже всі загинули, а він, поранений, ухватився за уламок корабля і тримався у льодяній воді, поки не був врятований. 

З 4 по 16 вересня 1943 року його рота розвідки тримала плацдарм розміром 28 квадратних кілометри так званої Малої землі. Коли підійшло підкріплення, живими залишилося тільки двоє. Під кінець поряд розірвався снаряд, і вибуховою хвилею бійця відкинуло у глибоку воронку. Контуженого і з роздробленою рукою його знайшли санітари і відправили у шпиталь. Коли видужав – знову на фронт. У січні 1944 року отримав нове поранення, лікувався у шпиталі, а потім його відправили у Балтику. 

Після закінчення війни Василь Хорольський ще залишився служити матросом у Балтійському морі на трофейному кораблі. А 1948 року повернувся у Шишаки з орденами Червоної зірки і Великої Вітчизняної війни, медалями «За відвагу» і за оборону Севастополя та Новоросійська. 

Дома його чекало нове горе – тут він дізнався, що дві його сестри, яких забрали працювати у Німеччину на лаковій фабриці, тяжко захворіли і померли. 

Але для Василя життя продовжувалось. Він пішов працювати у колгосп імені Фурманова у Шишаках. Працював на різних роботах, а пізніше, аж до самої пенсії, - на колгоспній пасіці. Згодом став кращим пасічником Шишаччини, був членом ревізійної комісії. 

Вдома Василь Іванович теж мав пасіку та спорудив столярну майстерню, яким і присвячував весь свій час на пенсії. Робота з бджолами додавала йому сил і натхнення, адже з роками старі рани все більше боліли. Останні роки свого життя, коли вже здавалося не було сил терпіти, він виходив до пасіки, сідав на маленький стільчик і вдихав рідне повітря, наповнене цілющим запахом меду і бджіл. Так він відпочивав і згадував прожите.

Було дідові що згадати хорошого. Він мав чудовий голос і багато років співав у народній чоловічій хоровій капелі при районному будинку культури, брав участь у фестивалі «Сонячні кларнети». З дружиною Галиною виростили сина та доньку, а також трьох онуків.

Я змалку любив спостерігати за дідусем. А він постійно був чимось зайнятий – то майстрував щось із дерева, то порався на пасіці. І в те, і в інше заняття він вкладав багато розуму і творчості, на все завжди довго дивився мовчки і задумливо. Коли я навчався у Шишацькій гімназії, дідусь часто допомагав мені вирішувати завдання по математиці. І мене завжди вражало, що кожного разу, прочитавши умови задачі, він відразу ж називав правильну відповідь, а потім говорив: «Ну а тепер сідай, будемо думати, як її вирішити».. А ще він дуже любив у тихий вечір слухати солов'їв. Він спорудив лавку у дворі, і ми слухали з ним, як співають солов'ї над струмком. Я багато розпитував у нього про війну, а він то розповість трохи, то не хоче, каже: "Слухай краще, як солов'ї співають"..

На жаль, багато здоров'я Василь Іванович втратив у боях другої світової і 14 листопада 1999 року у віці 77 років він помер. Але дід Василь завжди живий в пам'яті. Його мужність, життєва завзятість, розум, творчість, любов до природи є для мене взірцем... З Днем Народження, Діду! Я знаю, що ти просто спиш, і ми побачимось!)

ЛЮБОВ НАБЛИЖАЄ МИР

Мене якось запитали: Якби почуття можна було передавати фарбами, якого кольору було б кохання? 

Я закрив очі, щоб відчути, що підкаже серце, і в моїй уяві відкрилося дивовижне різнобарв'я.. І я відповів, що кохання не може бути одного кольору, бо це настільки чудодійне почуття, що, навпаки, породжує все нові й нові кольори..

...Невеличкий відступ, бо неможливо постійно говорити про війну.. Я більш, ніж впевнений, що, думаючи про любов, ми наближаємо мир і закінчення війни..

ВІРТЕ В БОЖІ ПЕРЕДВІСТЯ!

Пам'ятаєте це символічне передвістя, коли у Ватикані за мир в Україні були випущені голуби, у повітрі їх атакували ворона і чайка. Ворон напав на одного голуба, а чайка на другого.. Але обидва голуби не тільки вирвалися, вони полетіли далі РАЗОМ. Тому ми переможемо! Ми вирвемося з лап тьми і побудуємо нову країну!

Ворона і чайка - це дві загрози - внутрішня і зовнішня, і обидві вони будуть подолані. Голуби полетіли разом, тож Україна буде об'єднана і соборна. 

Вірте в Божі передвістя! Вірте в добро, вірте в Україну! 

Вірте в перемогу!

ПРО ЩО ЗАРАЗ ДУМАЄ БОГ?

Цікаво, про що зараз думає Бог.. Чи готує нам Судний день, чи ще трохи почекає, давши шанс всім нам одуматися.. До чого ми, люди, довели світ.. І до чого ми його ведем.. Яких ще жахіть ми повинні побачити і пережити, аби цей злий час закінчився.. Найкраща у Всесвіті планета, задумана Богом бути зеленою від рослин і блакитною від океанів, перетворюється у червону, бо крові на ній вже стільки розлито за час життя на людства, що, аби не висихала вона, а стікала до рік, як вода, океани були б вже червоними і переповненими..

Що має стати отим ключовим, отим визначальним, коли Бог скаже: "Все, час прийшов".. Яка саме рівновага у світі повинна бути порушена, і де та межа, за якою вже настане кінець світу цьому - найжорстокішому, найжахливішому, найболючішому за всі тисячі, мільйони, мільярди років..

Світ ще ніколи не був таким близьким до епохального переродження, адже найвище творіння його - люди - "розвинулись" до того, що масово вбивають самі себе. Чи могли б ви спокійно спостерігати за тим, як ваші діти вбивають один одного, і вбивствам цим - ні кінця, ні краю.. Тож і Бог довго терпіти цього не буде.. Цікаво про що Він зараз думає? Чи готує Судний день, а чи може вже приготував...

ЗМІНИ ПОТРІБНО НЕ ЧЕКАТИ, А ЗДІЙСНЮВАТИ!

Народ України!

Ви все продовжуєте розчаровуватися у владі, але якраз таким відношенням ви тільки посилюєте позицію влади і її зверхність над вами! Ми - нація чи біомаса, врешті решт? Зрозумійте, українці, що неходіння на вибори і голосування проти всіх - це перші кроки до ліквідації держави і причина подальшої деградації! Нова країна, яку ми повинні побудувати - це країна громадянського суспільства. Де люди не махають руками на політиків і чиновників, і не звинувачують їх у всіх обідах, а беруть на себе відповідальність за те, що відбувається в країні, і контролююють владу. Якщо влада не виконала обіцянок - змінюють її на чесних виборах, а не байдуже сидять вдома. У розвиненій країні брехуни і злочинці можуть прийти до влади лише раз. Потім їм не дадуть, якщо вони хоч раз скористаються нею нечесно. Ми повинні бути гідною нацією. Давати опір тим, хто нас обманює і обкрадає.

Говорити "вони все-одно крастимуть", "це нічого не змінить" можуть тільки люди з мисленням меншовартості. Ми українці, а не покірне бидло! Від кожного з нас залежить майбутнє країни. Від тебе, твого сусіда, друга ,колеги, родича! Мільйони людей повинні вирішувати, як жити нашій країні, а не десятки політиків. Ми - українці, ми - велика нація і ми побудуємо Велику Україну! І зміни ці розпочнуться саме в той момент, коли кожен з нас зрозуміє, що від нього залежить все! Бо, коли мільйони піднімуться і візьмуть відповідальність на себе, тоді народиться гідна нація! А коли ці ж мільйони будуть говорити "від нас нічого не залежить", "ми ніхто", "нічого в цій країні не зміниться", звичайно, ж не зміниться. Бо зміни потрібно не чекати, а здійснювати!

УКРАЇНА ПРИНЕСЕ СВІТОВІ ПЕРЕМОГУ

Три століття Україна була під гнітом Москви, і весь цей час українці боролися за власну державу. Наших предків знищували мільйонами - убивали, морили голодоморами, тортурами, ув'язнювали у тюрмах, висилали в Сибір, залишаючи лише слабких і покірних. Весь цвіт нації - інтелігенція, науковці, духовенство, педагоги, патріоти і лідери три століття винищувалися.

Після такого міг вижити тільки неймовірно сильний народний дух. Наші предки стражданнями і кров'ю зберегли його, примножили і передали нам. Ми - носії незламного українського духу, який переможе скоро останню імперію людства.

Українці - зачинателі нового світу. Нова епоха на Землі почнеться з української перемоги. Ті, хто підтримує нас сьогодні, будуть радіти разом з нами, а ті, хто зневірився і ще боїться, врешті-решт, змушені будуть визнати істину і підуть за нами.

МРІЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ДОБРІ НАМІРИ, ВІРУ І ЗУСИЛЛЯ

Всі наші думки повинні бути спрямовані на те, чого ми прагнемо.
Якщо ми хочемо миру - ми повинні вірити в нього, боротись за нього - і він настане.
Якщо ми хочемо добра - ми повинні робити добро.
Якщо ми хочемо любові - ми повинні любити.
Якщо ми хочемо правди - ми повинні бути чесними.
Все іде від нас, від кожного з нас. 
Якщо мільйони людей сьогодні зроблять добру справу, відмовляться від поганого вчинку, злі наміри змінять на позитивні, світ відразу стане кращим.

СВОБОДА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ

Свобода починається з тебе. Якщо ти — громадянин третього тисячоліття і розумієш, що твій світогляд, система цінностей відповідає свободі та вільному вибору, тоді у твоїй країні свобода обов’язково відбудеться. 

Без вибору ми не можемо бути щасливими. Український народ жодну іншу цінність не шанував так, як волю. Кожного століття тема волі піднімалася українцями, як наріжний камінь існування нації. Але ми вже інші. З нашою нацією вже не можна вчинити так, як це робилося ще два роки тому. Свобода і демократія — це те, що ти не можеш віддати. Воно належить тобі і визначається від тебе, а не від інших. 

Якщо ми хочемо процвітання нації, європейського зближення, мати прогнозоване майбутнє, жити вільно і незалежно, то у цьому нам допоможе лише свобода. А за волю треба боротися. Бо там, де демократія, туди назавжди прийшов закон. Де закон, там існує справедливість, а право окремої людини - найбільша суспільна цінність.