БІБЛІОТЕКА ЯК ШКОЛА

Сьогодні - Всеукраїнський день бібліотек! 
Вітаю всіх працівників бібліотечної справи з професійним святом! 
У роки мого дитинства і юності бібліотекарі стали моїми другими вчителями. 

фото відображає епоху 90-их

Я виріс у бібліотеці.. 

З 5 до 8 класу, до навчання у Шишацькій гімназії, щоденно після шкільних уроків ми з трьома друзями ішли до районної бібліотеки, і сиділи там до самого закриття. З часом, бібліотекарі на нас жартома сердилися, що ми дуже довго засиджуємося, а їм хочеться поскоріше додому після робочого дня.. Але все-одно часто для нас затримувалися і ще й допомагали знаходити книги, які нас цікавили. 

Ми перечитували все, що тільки можна. Брали і додому книги. Але найцікавіше було в читальному залі, звідки літературу на руки не давали. А вона там була найкраща. Тому, доводилося сидіти і читати на місці. І так, кілька років щоденно.. 

Загалом, відвідувачів у бібліотеці було не так багато. Хоча більше, ніж нині.. І, чесно кажучи, за години, проведені там, ми рідко бачили в ній своїх однолітків.. Тоді в цьому не було нічого незвичайного, а зараз можна усвідомити, наскільки це було корисно і вагомо в плані особистісного розвитку - провести у бібліотеці стільки часу дитинства і юності. Я цим пишаюся. В той час так ніхто не робив, крім нас. 

Знаково, що бібліотека тоді знаходилася у будівлі районної ради і адміністрації. Вхід до неї розміщався напроти сесійного залу. Кожного разу, приходячи туди, я роздивлявся на них напис "Зал сесійних засідань". Ті двері були постійно замкнені, а завжди було дуже цікаво поглянути, що там... Того разу я так і не побачив.. І, можливо, підсвідоме бажання було таким сильним, що сьогодні, приходячи на сесійне засідання районної ради, я здогадуюся, завдяки чому я сюди приходжу.

КОРИСНА ЖУРНАЛІСТИКА

Після того, як завдяки нашому розслідуванню, жителі Кривої Руди в Семенівському районі врятували 132 га землі від дерибану батьком помічника нардепа, маємо ще одну позитивну новину - Генпрокуратура взялася за держпідприємство "Конярство України", яке незаконно використовувало державні землі для власного заробітку.

Аналітична платформа YouControl допомогла встановити, хто використовує землі держпідприємтсва "Конярство України" для власного збагачення. І вже менше, ніж через місяць Генпрокуратура України затримала зловмисників, причетних до земельних оборудок, про що прозвітував Генеральний прокурор Юрій Луценко.

Те саме відчуття, коли твоя робота не даремна :)

КРАЇНУ ЗМІНЯТЬ БАГАТО МАЛЕНЬКИХ СПРАВ

Поки вся країна кричить, то "в нас грошей нема", то "війна заважає", окремі громади мовчки працюють для власного добробуту. Прогресу немає меж! Головне - бажання і пошук можливостей.. 

У Тисменецькому районі Івано-Франківської області 6 сіл встановили вуличні ліхтарі на сонячних батареях. Реконструкцію освітлення з використанням альтернативних джерел енергії провели у рамках реалізації Проекту ЄС/ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду".

Щоб змінилась країна, потрібно, щоб в кожному районі і в кожній громаді робилися хоча б маленькі справи.

ДЕНЬ МИРУ - 21 вересня

Щороку Україна, разом з усім світом, 21 вересня відзначає День Миру!

Цього дня відзначається Міжнародний день Миру та День Миру в Україні.

 Ще ніколи, за час нашої новітньої історії, цей день не був таким важливим, як сьогодні. Уже два роки в Україні триває окупаційна війна з російським агресором, а нині наша країна наблизилася до найжорсткішої фази вирішення проблеми війни на Донбасі. 

На жаль, не всі в Україні відчувають війну. На наших вулицях спокійно, будинки забезпечені електроенергією, газом, водою, люди ходять на роботу, діти – до школи. Але для кількох мільйонів людей – така ситуація лише у мріях. 

Відзначення цього дня покликане для того, щоб ми вчергове звернули увагу на проблему миру в країні, точніше – на його відсутність, і те, як нам його повернути. Для відновлення миру українцям багато ще чого варто зробити. При підтримці і допомозі західних партнерів, але ключовим є те, що для закінчення війни зробимо саме ми - українці. 

Найважливіше, щоб війна не лишалася поза увагою жодного громадянина, незалежно, в якому регіоні він проживає. Адже кожен воїн, який стоїть у ці хвилини на передовій, усвідомлює, що він захищає не тільки Донбас, а всю країну – щоб лінія фронту не наближалася до західних кордонів. Так же, вони чекають від кожного українця допомоги, бо таку проблему можна вирішити лише спільними зусиллями усього народу, а не лише воїнів та волонтерів.

І не потрібно забувати головного – мир можна здобути лише перемогою, а не угодою.

НІМЕЧЧИНА І ФРАНЦІЯ НЕ ЗДАТНІ ЗАБЕЗПЕЧИТИ МИР В УКРАЇНІ

У 2008 році саміт НАТО розглядав заявку України на вступ до альянсу. Ми мали підтримку США і більшості партнерів. Лише дві країни тоді проголосували проти - Німеччина і Франція. Меркель і Саркозі перед тим зустрічалися з Путіном. І прийняли рішення на його користь. Не на прохання України чи США, а на користь РФ. 

Сьогодні, ми ведемо переговори про мир на Донбасі. Але, так миру не буде. Про який мир ми домовимося, коли сидимо за столом переговорів напроти агресора та двох його давніх друзів? Німцям і французам немає чого втрачати в разі окупації України. Економічні взаємини і зв'язки цих країн з Росією досить тісні і об'ємні. Навіть, санкції, на які Німеччина та Франція погодились, вони сприймають тимчасовими, і терпіти їх далі готові все менше.

Уже і Олланд, і Меркель заявили, що контроль над державним кордоном з Росією Україна отримає тільки після виборів на окупованій території.

Україна в мінських домовленостях - одна проти всіх. Тому, ніякого миру немає, війна продовжується, ледь не щодня помирають люди... Долю Української державної  і територіальної незалежності нині вирішують "пеерговори", у яких беруть участь окупант Путін, його давні друзі Олланд і Меркель та предстваник України (президентом називати хочеться все менше), для якого закриття шоколадної фабрики в Росії є більшою проблемою, ніж війна у його країні.

Київ повинен відмовлятись від цих переговорів і переходити до круглого столу, в якому братимуть участь країни, зацікавлені в припиненні війни і агресії. У форматі Будапештського меморандуму - США, Великої Британії, Росії. Тоді, Росія буде на такому ж місці, як Україна в переговорах за участі Німеччини та Франції. 

РФ, окупувавши Крим і Донбас, порушила уже три головні пункти Будапештського договору:

- поважати незалежність, суверенітет та державні кордони України,

- утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності і політичної незалежності, використання зброї проти України,

- утримуватися від економічного тиску, спрямованого на підкорення України власним інтересам.

Ми повинні подавати скаргу на такі дії Росії до міжнародних судів та апелювати безпосередньо до Великої Британії та Сполучених Штатів про невідкладність вирішення цього питання безпосередньо за їхньої участі. Адже продовжують гинути сини і дочки України. Місто за містом у нашій країні стирають в пісок російські окупанти.

Порошенко свідомо відкидає залучення до переговорів США і Великобританію, заявляючи, що альтернативи Нормандському формату не існує. Цим він підігрує окупанту і проводить не державницьку, а барижну політику. Альтернатива Нормандському формату існує. Вона єдина - Український народ, США і Великобританія. При чому, своє слово має сказати саме народ України, а не влада. Поки на Майдані не збереться мільйонне Віче, і не заявить про свої вимоги виконання Будапештського договору, до тих пір нас не розумітимуть, і проблеми наші всерйоз не сприйматимуть. Поки ми мовчимо, кому до нас яке діло?...

ЯКІ МОДЕЛІ АВТО НАЙВИГІДНІШЕ ВВОЗИТИ З ЄВРОПИ

В Україні вже понад місяць діє знижений акциз на вживані автомобілі з-за кордону. Практика показала, що на цьому можна суттєво зекономити – і йдеться про тисячі євро. 

Аналітики групи AUTOconsulting дослідили, на яких моделях автомобілів і з якими двигунами можна найбільше зекономити. Як виявилося, найвигідніший обсяг силових агрегатів для імпорту – бензин і дизель до 1,5 л. Просто вигідний обсяг – бензин до 3 л і дизель до 2,5 л, але це – не для всіх моделей. 

Закон про зниження акцизів набув чинності 1 серпня. Він діятиме до кінця 2018 року. Упродовж цього періоду одна людина зможе ввезти не більше трьох автомобілів загалом і не більше однієї машини в рік.

АКЦИЗИ НА ТЮТЮН І АЛКОГОЛЬ ПОТРІБНО ПІДВИЩУВАТИ СИСТЕМАТИЧНО

Постійне підняття акцизів на тютюн та алкоголь має бути системним у бюджетній політиці держави. Явища, які несуть суспільству виключно шкоду, не повинні бути легкодоступними. Більше того, враховуючи популярність серед людей всіляких стимуляторів, допінгів, надуманих "заспокійливих" тощо, виробництво і торгівля цією отрутою розквітає в країні, і на цьому заробляються мільярди гривень щорічно. Заробляють приватні особи, при чому отримують свої надприбутки, внаслідок систематичного отруєння жителів країни. Тютюнову промисловість, взагалі, повністю утримують громадяни РФ, при чому, ті ж самі особи, які є власниками оборонних підприємств у Росії. Наочно - ми купуємо пачку цигарок у них, а вони на ці гроші будують зброю, яка нас потім убиватиме. Але це окреме питання.. 

Виробництво і торгівля тютюну і алкоголю - є негативними явищами. Окрім погіршення здоров'я населення, вони не дають абсолютно НІЧОГО. Тому повинні максимально оподатковуватися і обкладатися акцизами. При чому, частина цих акцизів має направляттися, виключно, на сферу охорони здоров'я та пропаганду здорового способу життя. Той, хто винен у погіршенні здоров'я населення, той і повинен вкладати ресурси у його відновлення.

Ми поступово повинні підходити до повної ліквідації такої промисловості в майбутньому. А, поки це не можливо, мають бути створені жорсткі умови для виробників тютонових та алкогольних виробів. Продав 10 пачок цигарок - будь добрий, розповісти 10 людям про шкідливість куріння. Не робиш цього - позбудься ліцензії. Це буде справедливо.

А сьогодні, потрібно наповнювати бюджет. Завдяки підвищенню акцизів на тютюнову і алкоголюну продукцію. Взагалі, не зрозуміло, як найшкідливіші отрути виготовляються у промислових масштабах, та ще й легкодоступні по ціні будь-якому громадянину. Це неправильно. 

Окремо, державній владі варто розділяти акцизи на тютюн і алкоголь від акцизів на бензин. Паливо - це суспільно корисний товар, а тютюнова і алкогольна отрута - негативний. Тому не можна рівняти їх постійно в один ряд. Підвищення акцизів на паливо тягне за собою цілий ланцюг підвищення вартості інших товарів, де частину ціни складає транспортування його від виробника до покупця, наприклад. Тому товари, які несуть шкоду суспільству, мають обкладатися високими акцизами, а важлива і корисна сировина для громади має бути вільнодоступною.

СИМОН ПЕТЛЮРА - ОТАМАН НАЦІЇ

#Декомунізація мого рідного містечка стерла з карти Шишацьких вулиць радянські імена. Тепер вулиця більшовика Фурманова носить ім'я Симона Петлюри.

Ким же був той, чиє ім’я у часи СРСР поливалося брудом, заборонялося та проклиналося? Чому згадка одного лиш його прізвища у людей старшого покоління, вихованого на московській пропаганді, викликає огиду і неприязнь, майже рівнозначну згадці про Бандеру?

Відповідь проста - бо він був Українцем, який не визнав радянську окупаційну владу і не скорився їй. Симон Петлюра - це герой української нації - хто не сприймає це, до українців не належить.

ДОВЖЕНКО, СВІТОВЕ КІНО І ЯРЕСЬКИ

Олександр Довженко - культова історична особистість, який посмів заперечити навіть Сталіну, за що втратив батьківщину і можливість займатися улюбленою справою.. А ще він - автор кінофільму "Земля", який став третім серед найкращих фільмів історії кіно усіх часів і народів. Ця кінострічка повністю була відзнята у Яреськах Шишацького району Полтавщини!

У рейтингу світової кіноскарбниці у сотні кращих кінофільмів усіх часів і народів третє місце гідно посідає фільм видатного українського кінорежисера Олександра Довженка "Земля", який повністю був відзнятий 1929 року у селі Яреськи Шишацького району. Тут же Олександр Петрович знімав епізоди до фільму "Іван" (1932 рік) та стрічку "Щорс" (1937 р). 

Дух перехоплює, коли стоїш у Яреськах на Сорокалітовій горі перед глибоченним проваллям над Пслом. А вдалині - луки і ліси аж до обрію. Чи кидали ви коли-небудь картуз із Сорокалітової гори, а він повертався до вас назад, як бумеранг? Якщо ні, то спробуйте) Гості з Києва чи з Торонто, вражені побаченим краєвидом, дивуються, чому таке фантастичне місце не згадано ніде у путівниках! 

В історії української культури село Яреськи посідає особливе місце. Шукаючи натуру до фільму «Звенигора», ці місця показав режисеру Олександру Довженку художник Василь Кричевський. Довженко не раз приїзджав сюди між постановками і не раз стояв над урвищем перед цим краєвидом, що, на жаль, не увійшов до жодного його фільму.

Існує легенда, що Довженко сам надихався тут і любив бувати на самоті. Можливо, він хотів залишити цю дивовижну красу і тишу в її первозданному природньому стані лише для натхнення і відпочинку. Проте дух тутешньої природи пронизує усі його фільми. Яреськи не раз називали «штабом української кінематографії», зокрема і через власну залізничну станцію. А у 1983 році режисер Юрій Ткаченко знімав тут «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Ще одну, цілком містичну, деталь приховують Яреськи: тут у 1791 році народилася мати Миколи Гоголя. Село знаходиться майже в центрі гоголівського «космосу» Миргороду, Великих Сорочинець, Диканьки. Зовсім поруч - маєток батька Гоголя - село Василівка, де не було церкви, і родина на Божу службу їздила сюди.

Саме у Яреськах чотирнадцятирічний підліток (майбутній тато письменника Гоголя) побачив семимісячне немовля - дівчинку Марію, у якій упізнав риси, що ввиділися йому у сні, де Цариця Небесна пророкувала: «Ось твоя дружина». І, поки вона виростала, парубок Василь, натхненний отаким пророцтвом, приїжджав сюди, годинами грався з дівчам, чим надзвичайно дивував родичів. А коли дівчині виповнилося тринадцять років, попросив її руки та благословіння батьків. Через рік вони повінчалися - все це відбувалося у Яреськах.

Отож, задовго до народження Миколи Васильовича Гоголя, його дух витав уже тут. Нині також витає - підійдіть до урвища Сорокалітової, відчуєте. А вночі з гори відкривається Всесвіт, нічні світила угорі - на небі, і внизу - відбиваються у плесі річки. Володимир Вернадський на цих кручах виношував ідею ноосфери, мав садибу у сусідніх Шишаках, де щоліта відпочивав з родиною. Тож немало коренів переплелося довкола Яреськівського гнізда.

Олександр Довженко квартирував у хаті Ганни Іванівни Корсун. Якось він зустрів у Яреськах одного чоловіка, що підійшов йому для зйомки. Зарослий, патлатий, замурзаний чоловік, а Довженко йому й каже: «Неодмінно приходьте, буду вас знімати». Якби ж він сказав, щоб саме отаким той мав прийти. А чоловік поголився, вимився, жінка ще й халявою набила щоки, щоб червоніші були. Приходить він на зйомку, а Довженко побачив і за голову схопився: «Такого не треба! Тиждень побудьте вдома, нічого собі не робіть, тоді приходьте».

Довженко обходив обома берегами Псла від Яресьок до Шишаків, обдивлявся, де хороші місця для зйомок. Він був простим, умів цікаво говорити з людьми, яреськівчани його дуже поважали. Одного разу каже було колгоспнику: «Ви не робіть уже. Ви своє одробили, вам відпочивати час». А той відповідає: «Ви ж самі вже не здорові, чого ж ви робите? Чи вам грошей треба багато?» А Довженко сказав: «Ні, мені грошей не треба. Я хочу багато й багато чого для народу зробить...».

Довженкові добре було в Яреськах знімати кінокартини, бо місця йому дуже підходили. Біля села ріс великий дуб, і режисер завжди любив спочивати під ним під час зйомок. Під час Другої світової війни німці все понищили, усе село горіло. Після війни жили: то там хатка, то там. А Довженко розповідав: «Наші вже наступають, а я дивлюся з Харкова - горять білі хати в Яреськах, палять їх німці».
- А хіба можна з Харкова Яреськи побачити? - питають у нього.
- Я так думаю, по небу можна.

Олександр Петрович Довженко ще не раз приїхав би сюди, якби був живий. Він дуже любив цей край.

Читайте також:
Яреськи, Довженко і Мрія

МОЄ НАЙРІДНІШЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ

Один з найпрекрасніших пагорбів Шишаччини - гора Висока. 

Я не був на ній більше 25 років, хоча весь цей час вона була зовсім поруч. Все моє дитинство пройшло на ній. Тут я вперше дивувався красі світу. Тут з'явились мої перші мрії. Тут я вперше, навіть, помолився Богу. Просив у нього тоді, аби моя найбільша мрія здійснилася. Було це понад чверть століття тому. Як швидко все ж таки плине час..

Коли я повернувся сюди, я пережив просто неймовірний сплеск почуттів.. Передати словами це не можливо. І не передадуть того і фото.. 

І тепер я знову молився. Але вже не за себе, а цього разу за близьку мені людину, якій допомога Вищих Сил нині потрібна понад усе..

А ще, той відрізок життя з моменту, коли я був тут вперше, до цього самого дня - ця вже прожита чверть століття постала в моїй уяві як одне ціле. Я немов побачив все своє життя в одному місці - як легко само по собі відпало все неважливе, а найважливіше відкрилося з новою ясністю.. Думаю, варто бувати тут щоразу, відвідуючи батьківщину.. Щось в цьому є таємниче..

І тут доречно буде згадати слова Володимира Вернадського, який, хто не знає, надихався саме на Шишацьках пагорбах, і мав дачу на одному з таких неподалік - Бутовій горі, на якій написав своє геніальне творіння про ноосферу. Тож він говорив: "Лівий берег Псла на Шишаччині – високий, а правий – низький, що вважається порушенням космічно-гравітаційної закономірності, пов'язаної з центробіжними та інерційними силами обертання земної кулі. Це унікальне явище створює мікроклімат, що позитивно впливає на стан людини." 

Тому, якщо ви вірите геніальному вченому, або зрозуміли, що відчув я, не забудьте особисто пережити ці відчуття - приїжджайте на Шишацькі пагорби. У Великому Перевозі - гори Висока, Борова і Круча, У Шишаках - Стрілиця та Бутова гора, у Яреськах - Сорокалітова. Всі вони розміщені в ряд вздовж трьох сіл. І ніяких інших туристичних путівників вам не треба..

ПОЛІЦІЯ КРИШУЄ НАРКОБАРИГ, НАТОМІСТЬ НАРКОЗАЛЕЖНИХ САДЖАЄ У В'ЯЗНИЦІ

Лубни, Полтавська область - прес-служба поліції похвалилася сьогодні такими біг-бордами.

70% наркозалежних в Україні - молодь віком до 30 років.

Це дуже важлива і болюча проблема, яка ставить під сумнів природню якість майбутнього українського суспільства, його здоров'я, генетичний код, інтелект тощо.

Але, поки чиновництво, правоохоронна система не зрозуміє, що це проблема не кримінальної площини, а соціальної, виховної, медичної, педагогічної, доти і зрушень у боротьбі з наркоманією не буде. 

Торговець наркотиками - це суб'єкт кримінального процесу. А наркозалежна людина - медичного. У нас же, навпаки, голослівно говорять про боротьбу з поширенням наркотиків, а, в той же час, бариг кришують, забезпечують їх відповідним "товаром", а наркозалежних відловлюють і саджають на 2-3 роки по тюрмах, аби підвищувати показники роботи..

Щоденно слідкую за офіційними повідомленнями прес-служби поліції. Ледь не щодня звітують, що в тій чи іншій садибі вирвали кущ коноплі - Богом створену рослину, яка сама може вирости, де завгодно. У той же час - немає повідомлень, що був спійманий торговець наркотиками, чи той, хто варить у квартирі чи підвалі наркоту для масового продажу по Полтаві та області. Чому? Та, тому що це - бізнес правоохоронців. Вони заробляють неймовірні надприбутки від кришування поширення наркотиків, натомість, звітують, як десь на подвір'ї чергової бабусі вирвали десяток дикин рослин конопель. Коли читаєш "за даним фактом відкрито кримінальне провадження за статтею... бла-бла", огидно робиться від цих борців зі злочинністю.. 

В той же час, коли люди роками звертаються у різноманітні інстанції з вимогою прикрити той чи інший наркопритон, поліція, виявляється, безсила. У дворі бабусі достатньо вирвати кілька рослин коноплі, і вже відкривається кримінальне провадження. У квартирі, де варять героїн, мовляв, треба три контрольні закупки провести, три обшуки провести, ще тричі треба на гарячому спіймати, а в підсумку, виявиться, що... немає складу злочину. Ті ж бариги, які діляться з правоохоронцями прибутками, і здають останнім своїх покупців. Яких потім відловлюють, і саджають у вязницю, а точка продажу продовжує існувати, продовжує труїти і вбивати молодь. Так же само, поки держава піднімає акцизи на алкоголь, збільшується кількість точок продажу алкогольного фальсифікату, самогону. Дільничі інспектори збирають щомісячну данину з таких торговців, і масове вбивство людей продовжується...

Тому, поки ми не позбудемось лицемірства, фальші, підміни понять, не буде у нас прогресивних і якісних зрушень.. Я навів один приклад з одної сфери, але такий підхід майже у всьому.