НІМЕЧЧИНА І ФРАНЦІЯ НЕ ЗДАТНІ ЗАБЕЗПЕЧИТИ МИР В УКРАЇНІ

У 2008 році саміт НАТО розглядав заявку України на вступ до альянсу. Ми мали підтримку США і більшості партнерів. Лише дві країни тоді проголосували проти - Німеччина і Франція. Меркель і Саркозі перед тим зустрічалися з Путіном. І прийняли рішення на його користь. Не на прохання України чи США, а на користь РФ. 

Сьогодні, ми ведемо переговори про мир на Донбасі. Але, так миру не буде. Про який мир ми домовимося, коли сидимо за столом переговорів напроти агресора та двох його давніх друзів? Німцям і французам немає чого втрачати в разі окупації України. Економічні взаємини і зв'язки цих країн з Росією досить тісні і об'ємні. Навіть, санкції, на які Німеччина та Франція погодились, вони сприймають тимчасовими, і терпіти їх далі готові все менше.

Уже і Олланд, і Меркель заявили, що контроль над державним кордоном з Росією Україна отримає тільки після виборів на окупованій території.

Україна в мінських домовленостях - одна проти всіх. Тому, ніякого миру немає, війна продовжується, ледь не щодня помирають люди... Долю Української державної  і територіальної незалежності нині вирішують "пеерговори", у яких беруть участь окупант Путін, його давні друзі Олланд і Меркель та предстваник України (президентом називати хочеться все менше), для якого закриття шоколадної фабрики в Росії є більшою проблемою, ніж війна у його країні.

Київ повинен відмовлятись від цих переговорів і переходити до круглого столу, в якому братимуть участь країни, зацікавлені в припиненні війни і агресії. У форматі Будапештського меморандуму - США, Великої Британії, Росії. Тоді, Росія буде на такому ж місці, як Україна в переговорах за участі Німеччини та Франції. 

РФ, окупувавши Крим і Донбас, порушила уже три головні пункти Будапештського договору:

- поважати незалежність, суверенітет та державні кордони України,

- утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності і політичної незалежності, використання зброї проти України,

- утримуватися від економічного тиску, спрямованого на підкорення України власним інтересам.

Ми повинні подавати скаргу на такі дії Росії до міжнародних судів та апелювати безпосередньо до Великої Британії та Сполучених Штатів про невідкладність вирішення цього питання безпосередньо за їхньої участі. Адже продовжують гинути сини і дочки України. Місто за містом у нашій країні стирають в пісок російські окупанти.

Порошенко свідомо відкидає залучення до переговорів США і Великобританію, заявляючи, що альтернативи Нормандському формату не існує. Цим він підігрує окупанту і проводить не державницьку, а барижну політику. Альтернатива Нормандському формату існує. Вона єдина - Український народ, США і Великобританія. При чому, своє слово має сказати саме народ України, а не влада. Поки на Майдані не збереться мільйонне Віче, і не заявить про свої вимоги виконання Будапештського договору, до тих пір нас не розумітимуть, і проблеми наші всерйоз не сприйматимуть. Поки ми мовчимо, кому до нас яке діло?...