Російська мова - це останнє, що чують закатовані чоловіки та згвалтовані жінки і діти в Україні. Це мова ворога, мова вбивці, гвалтівника, мародера, мова смерті, мова дикуна й відсталої людини, вигнанця з цивілізованого світу. І в українців з нею не має нічого спільного.
Коли кажуть, що Україна - територія свободи і всі вільні говорити тут тією мовою, яка їм зручніша, це говорить пропаганда. Це - пастка. Адже поняттям свободи маніпулюють, щоб забрати її у нас.
Мова - це форма буття (Вінгейштейн), та засіб вираження душі (Гегель), а не просто засіб комунікаціі (ленін).
Мова формує свідомість і є її частиною. Кому близька, рідна, зручна російська мова, то є носій руської культури. У нас не може бути єдиного простору з дикунами росіянами і їхніми місцевими підлизнями.
Українці завжди виступають за одну мову в своїй країні. Українець не може противитися одномовності. Одномовність дратує лише росіянів і малоросів. Проти неї виступають лише представники іншої нації й культури. Тільки малороські слуги сьогодні можуть виступати за дві мови, дві віри тощо.
Немає ніяких "рускоязичних" українців, є лише окупанти, які "продвигають" рускій мір в Україні. А ще є місцеві корисні ідіоти, які безкоштовно своєю вірою і правдою служать окупантам.
Не знати мови країни, у якій живеш, - неможливо, бо її вивчити дуже легко і просто. Свідомо відмовлятися від цього - значить, не сприймати й противитися українській культурі, а це - бути ворогом Україні. І не може бути двох істин у цьому питанні.
Слухати захисників російської мови в Україні вже досить. Досить безглуздої толерантності. Ми 30 років були толерантними - і ось до якої біди це призвело.
Російський солдат приходить туди, куди спочатку приходить російська мова. Так було з Кримом, з Донбасом... З Харковом... Тому, коли російська мова іде до нас, її треба гнати звідси відразу не думаючи, щоб потім не довелося стояти серед руїн навпроти танків!
Немає коментарів:
Дописати коментар